Княгиня хутра

Нещодавно керівник «Дизайн-студії» Марія Волосовська заснувала іменну премію. Відтепер її щороку будуть отримувати кращі науковці, винахідники та раціоналізатори Прикарпаття. Марія Волосовська знає, яким важким є шлях до визнання.

Невеличкий магазин на вулиці Національної гвардії в Івано-Франківську. Всередині затишно та кольорово. У два поверхи висять найрізноманітніші шуби, пальта, дублянки та безрукавки. Тут завжди людно. Починаєш приміряти – час зупиняється. Десь збоку, на невеличкому тапчані, за своїми клієнтами спостерігає і сама власниця дизайн-студії Марія Волосовська.

Улюбленому ремеслу вона віддала понад 50 років. Це зараз про дизайнера Волосовську знають у різних куточках світу, а серед її клієнтів є багато впливових людей. А півстоліття тому вона прийшла на фабрику юною дівчиною. Через рік стала начальником експериментального цеху. Попри нібито швидкий успіх, було дуже непросто.

«Мій батько через інвалідність не був на війні, – розповідає пані Марія. – Ми тоді жили на хуторі у Тисменецькому районі, неподалік Клубівців. І хтось підкинув автомат на дрова коло нашої хати. Прийшли розбиратися – чий? Батько каже, не знаю. А в ті часи – не знаєш, значить, твій. Батька вивезли у Караганду, там він поморозив собі ноги, пішла гангрена, то йому обрубали пальці на ногах. І я потім весь час була під наглядом як «бандерівська дочка». Тому ще молодою розуміла – буде важко».

Лише любов до ремесла та неабиякий талант допомагали пані Марії. Згодом вона керувала найбільшою хутровою фабрикою у світі, була кращим головним інженером, майстром союзхутропрому, стала першою жінкою – заслуженим раціоналізатором України, одною з перших отримала орден княгині Ольги. А зовні – простенька: жодних прикрас, навіть хутра.

«Все моє життя зорієнтоване на тому, аби творити красу, від душі, аби люди були задоволеними, – каже Марія Волосовська. – Хоч уже працюю стільки років у цій галузі, але сама – без шапки й шуби. Всі ці моделі я пропускаю через себе, тому є таке відчуття, що я вже їх носила. Ніколи не комплексувала, що не одягалася на належному рівні. Ціле життя проводила різні презентації та покази мод у різних країнах. Я так старалася, що до останнього моменту бігала в халаті. Лише за рахунок своєї роботи я була у центрі уваги, а не через зовнішній вигляд. Є інші цінності у житті, якими треба дорожити та примножувати їх».

Сьогодні вироби Марії Волосовської – визнаний бренд не лише в Україні, але й у світі. Цікаво, що вона була першою у світі, хто зважився пофарбувати хутро у різні кольори. На показах мод Волосовська не раз спілкувалась з іншими дизайнерами світового рівня – Роберто та Юстом Каваллі, Іриною Крутіковою – всім подобались її роботи.

У дизайн-студії Марії Волосовської працюють з різним хутром: нутрія, мутон, каракуль, кролик, чорнобурка, бобер, песець, норка. Кожне хутро можна підібрати до фігури людини. Індивідуальність – принцип роботи дизайн-студії.

До речі, можна сміливо назвати Марію Волосовську рефор­матором у світі хутрової моди. Вона не хотіла шити за стандар­тами, яких дотримувався весь СРСР. Завжди частину колекції робила по-своєму. Одного разу у Москві на художній раді за свої роботи отримала «трійку». Каже, що це ще більше додало азарту, аби подолати стереотипи.

«З роками відпрацювала почерк, – говорить пані Марія. – Завжди дотримуюсь того, аби мої вироби були практичними. Також додаю чогось авангардного. Я не боюся сміливих рішень. Хоч це велика морока, ті примірки. От, здається, нашив би по якихось стандартах, повісив у магазині, і все. Але я все життя щось добавляю, якусь аплікацію, комбінацію чи вишивку, щоб люди не ходили, як з інкубатора. Слава Богу, мені це вдається».

Щодо клієнтів Марії Волосовської, то простіше спитати, кому вона ще не шила. І фантазії в неї вистачить ще надовго, дав би Бог здоров’я.