Кілька тижнів тому міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус озвучив ідею винести кіоски з центру міста. І дав доручення департаменту містобудування та архітектури зробити інвентаризацію дозволів на їх встановлення.
.JPG "До Європи без кіосків")
Як сказав Анушкевичус, через рік-півтора у першій економічно-планувальній зоні (дивіться на карту) не має бути жодного кіоску. Потім він планує винести їх і з другої зони. «В європейських містах кіоски не стоять, – каже мер. – Ми серйозно почистили місто за останні роки, але цього недостатньо. Слід зробити інвентаризацію дозволів, щоб надалі їх не продовжувати».
Зробити це не так просто. Наприклад, ще в середині жовтня виконком дав дозвіл на встановлення 10 тимчасових споруд для місцевих виробників. (Це рішення лобіював попередній голова ОДА Михайло Вишиванюк, бо переймався, що Прикарпаття заполонили виробники немісцеві). Більшість із них – поза центром: ринок на Південному бульварі, Пулюя, Петлюри, Коновальця, Стуса тощо. Але одна споруда – на ринку Привокзальна-Вовчинецька – таки в центрі. Тобто магазину ще нема, а він уже «неправильний»…
Аби місцеві торгові марки змогли відкрити там свої точки продажу, кілька тижнів тому виконком затвердив п’ять ескізів тимчасових споруд. Зауважимо, десь півроку тому міська влада вирішила подумати про іміджевий вигляд міста – привести усі тимчасові споруди до одного архітипу, а підприємців примусити поміняти старі кіоски на нові, типові. Оскільки всі кіоски різні та стоять у різних місцях, їх розбили на групи.
Перша – ті, що нормально виглядають і добре стоять. Їм дається максимальний термін на те, щоб привести кіоск до відповідного вигляду – п’ять років.
Друга – нормально стоять, погано виглядають. Їх мінятимуть залежно від зони: перша, центр – 18 місяців; друга – 24 місяці; третя, околиці – 36 місяців.
Третя група – погано стоять, так само виглядають – до 24 місяців.
Є ще четверта група, куди входять кіоски, які отримують місця через аукціони. Щоправда, таких місць лишилося небагато.
.JPG "До Європи без кіосків")
«Підприємці зможуть ставити тільки такі кіоски й тільки там, де буде визначено, – пояснює Світлана Лосюк, заступник директора департаменту містобудування та архітектури. – Тобто їм покажуть місця, а вони зможуть вибирати».
Департамент містобудування вже написав порядок розміщення тимчасових споруд і намалював схему. Депутати порядок прийняли, а от схему – відклали. Коли затвердять, невідомо. Адже всі «точки», які є в центрі, ймовірно треба зі схеми винести.
Ще планували зробити перехідний період. «Скажемо підприємцю, що у нього ще є час, бо він належить до такої от групи, і хай знає та планує привести кіоск до архітипу, – каже Світлана Лосюк. – Але ми не можемо це зробити, тому що комплексна схема не затверджена».
.JPG "До Європи без кіосків")
А схема, акцентує Лосюк, має бути. Хтозна, може підприємець, оцінивши її, вирішить змінити торгову зону. А от як бути із дорученням мера щодо виведення кіосків із центру, Світлана Лосюк не знає. Сказали робити інвентаризацію – архітектура й робить.
Якщо дивитися на це питання виключно з точки зору архітектури, каже заступник директора департаменту, то ідея – супер. Якщо ж брати економіку, то все складніше. Бо є надходження до бюджету, підприємці платять за землю, на якій стоїть кісок, є люди, які там працюють…
На карті-схемі позначена перша економічно-планувальна зона (центр), де через рік-півтора, за планом мера, не має бути жодного кіоску
Як каже заступник міського голови Руслан Панасюк, у місті є майже 500 тимчасових споруд. Це, вважає, забагато. Тому зараз йде мова про заборону нових і скорочення старих. Бюджет, заспокоює Панасюк, обійдеться.
Загалом у першій економічній зоні стоїть 74 кіоски, вони займають 508 м2. Щороку бюджет отримує звідти 91 тис. грн. плати за землю. Але ще є інші податки від підприємницької діяльності.
«91 тис. грн. – це невелика ціна, – наголошує Панасюк. – Ознаки європейськості міста коштують дорожче. Головне, щоб ми до цього підійшли не різко, а поступово. Щоб запропонували людям альтернативу. Бо ідею всі розуміють і всі підтримують. А от зробити це предметом діалогу, домовитися, не наштовхнутися на спротив підприємців – це головне».
