Відьмацькі гарбузи. Хто у Франківську святкує Геловін

Мало хто не чув про Геловін – як і все американське, він набирає популярності.

Церква й старші люди ще протестують проти «свята нечисті», але молодь все більше переодягається у відьом і вампірів та купує гарбузи, пише “Репортер“.

Веселощі та магія

Геловін святкують переважно старшокласники і студенти. Хтось вдома з друзями за переглядом страшилок, а хтось – на костюмованих вечірках у нічних клубах.

Каріна Чепига відзначає Геловін уже десь вісім років, ще із старших класів школи. Каже, приваблює атмосфера містики та магії.

«Мені подобається енергетика цього свята – щось містичне, загадкове, але водночас тепле й затишне, – розповідає Каріна. – Наприклад, гуляючи Франківськом, я бачу, що багато закладів прикрашають свої вітрини гарбузами. У меню багато страв з гарбуза, яблук. Для мене цей день не сильно відрізняється від інших осінніх днів, бо сама осінь уже наділена атмосферою містики та магії. Але Геловін – це причина зустрітися з друзями за переглядом фільму, розповідати страшні історії, випити какао… Можна переодягнутися в костюми, не обов’язково страшні. Наприклад, приміряти образ улюбленого персонажа з фільму».

На думку Каріни, якщо людям не подобається свято, то можна хоча б спокійно ставитися до тих, кому воно до душі.

Франція на роверах. Як франківці проїхали 1200 км за 90 годин (ФОТО)

«Для мене Геловін не прославляє все зле, а, навпаки, нагадує, що, попри всі жахи, у світі є багато хорошого, – говорить дівчина. – Багато хто не розібрався із суттю цього свята і пов’язує його з Сатаною. Походження його дійсно язичницьке, але християни ж спокійно ставляться до святкування Івана Купала. І з переодяганням у нас теж є свята, наприклад Маланка, або вертепи на Різдво».

Соломія Кадучок завжди любила це свято, але повноцінно, з переодяганням, святкує його третій рік.

«У мене є родичі в США, то там Геловін обожнюють всі. Діти радіють, збирають цукерки, всі прикрашають будинки. Хотілося відчути цю атмосферу в нас, – говорить Соломія. – Я святкую переважно з друзями. Минулого року в салоні краси, де я працюю, була вечірка. Цьогоріч буде в іншому салоні, я планую піти. Зазвичай ми переодягаємось, гримуємось. Мій улюблений образ, який вдалося приміряти, – жінка-кішка».

Не для християн

Священники переважно негативно ставляться до святкування Геловіну через його явне захоплення темним і потойбічним. На думку отця Віталія Сенька з церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що на Чорновола, хоч це свято і є привабливим для молоді, але суперечить вірі в Бога.

«Крім того, що воно не християнське, ще має в собі окультні речі, прославлення злого духа, – говорить Віталій Сенько. – Я розумію, що молодь часто про це не думає. Але змісту це не міняє. Геловін виник у кельтських обрядах, там мова йшла про зв’язок з потойбіччям, маніпуляцію поняттям смерті. Тому Церква намагається донести до людей, що християни не святкують Геловін, у ньому немає нічого світлого».

Крім того, це свято відзначають перед 1 листопада, а у цей день є зовсім інші християнські традиції. Католики та греко-католики приходять до могил своїх померлих родичів, засвічують там свічки. У церкві відбуваються спільні молитви за померлих.

Гаманець не завжди порожній. Звідки франківські студенти беруть гроші й куди їх тратять

«Перші дні листопада – це дні поминання померлих. Це така собі альтернатива Геловіну, – розповідає отець Віталій. – Якщо і треба налагоджувати зв’язок з померлими, то через молитви за їхні душі. А дати відповіді вони вже не можуть».

Аби віднадити молодь від язичницького свята, ввечері 31 жовтня у церкві Різдва Пресвятої Богородиці вже не вперше організовують спільну молитву. Там роздаватимуть листівки з поясненням, чому прихожанам не варто святкувати Геловін.

Щодо традицій переодягатися у нечисть у вертепах, за словами Віталія Сенька, там це має зовсім іншу функцію.

«Вертеп – це театральна вистава, де є чітка мета: показати, що зло подолане добром. Там ми його не вихваляємо, – говорить отець Віталій. – Хоч тепер навіть йдеться про те, щоб викинути з цього дійства негативних персонажів. Бо подія, яку показує вертеп, – це світло, торжество Ісуса Христа».

Зло має бути смішним

За найпоширенішею версією походження Геловіну, воно сягає корінням до кельтського свята Самайн (або Савань), яке збігається з католицьким Днем всіх святих. Самайн ще називали святом мертвих або днем урожаю. Вважалося, що в цей день стирається межа між світом живих і мертвих, тому душі з потойбіччя забирали людей, які вели неправедне життя. Тому люди захищали будинки оберегами – ліхтарями, вирізаними з овочів – та переодягалися у шкури тварин, щоб не потрапити до лап нечисті.

Пізніше кельтське та християнське свята поєдналися, і в Ірландії та Шотландії виник Геловін – Halloween (від All Hallow»s Eve, Передвечір дня всіх святих). Разом з переселенцями в Америку свято перекинулось за океан, де з часом набуло великої популярності. Язичницьке коріння Геловіну забулося, як і причетність до католицького Дня всіх святих, якого американські протестанти не відзначають.

Тепер у США 31 жовтня діти переодягаються в костюми і ходять будинками, збираючи цукерки. Кілька тижнів перед Геловіном будинки й магазини прикрашають гарбузами, на яких вирізають страшні або смішні обличчя (так званий «Ліхтар Джек»), а також іншими атрибутами свята. Зараз США диктує моду в популярній культурі, тому Геловін почали святкувати і в багатьох інших країнах світу.

Щодо України, то традицій Геловіну в нас ніколи не було. Зате, за словами історика, доцента кафедри етнології та археології ПНУ Оксани Дрогобицької, наші предки вірили, що нечиста сила стає активною в ніч на Юрія, 6 травня. Тому напередодні свої господарства окроплювали свяченою водою.

Переодягання теж притаманне українській культурі, наприклад на Різдво чи Маланку.

«Нині традиційний обряд Маланки можна зустріти на теренах Галичини, Поділля, Буковини, північних районів Молдови та у східних районах Румунії, – розповідає Оксана Дрогобицька. – Щодо нашої області, то у селі Медині Галицького району різні частини села (кути) навіть влаштовують між собою змагання на найкращі костюми і виконання ролей. Щоправда у Маланці злі сили в образі смерті та чортів мають відлякувати мороз і наближувати прихід весни. Вони завжди намагаються нашкодити випадковим перехожим. Наприклад, виваляти у снігу чи вимастити обличчя сажею. За це не прийнято ображатися, бо така традиція».

За словами Оксани Дрогобицької, нечисту силу в українських маскарадах завжди намагаються зобразити смішною чи недолугою.

У Франківську проведуть містичні читання «Станіславський НЕгеловін»

А щодо Геловіна, то, на думку історика, не варто забувати про українські свята.

«Зараз часто лунають твердження, що не варто упереджено ставитися до Геловіну, якщо ми прагнемо стати частиною світової спільноти, – говорить Оксана Дрогобицька. – Однак, на мій погляд, краще розвивати українські традиції, пов’язані із вшануванням душ померлих і поминальними днями. Наприклад, свято Великомученика Димитрія, або, як кажуть у народі, Дмитра – 8 листопада».