У неділю, 26 січня, у Львові, на площі Ринок відбудеться День гуцульської культури під гаслом: «Гуцульська культура об’єднує Україну».
Це феєричне, театралізоване автентичне мистецьке свято, в якому братимуть участь колядницькі партії, творчі мистецькі колективи, зі столиці Гуцульщини — Верховини, повідомляє «Репортер» з посиланням на ЛМР.
Організаторами гуцульського дійства є Львівська міська рада, Верховинська районна рада, Верховинська районна державна адміністрація.
«Це буде чудова неділя, бо до Львова завітають гості з Гуцульщини і покажуть свою прекрасну творчість. Гуцульщина — це дуже колоритний світ, який доповнює Україну, тому ми третій рік поспіль організовуємо таке свято для мешканців і гостей нашого міста. Минулого року було тисячі глядачів, не зважаючи на погану погоду. Цьогоріч сподіваємось на погожий день і ще більшу кількість відвідувачів Дня гуцульської культури», — сказала Оксана Стельмах, начальниця відділу менеджменту закладів культури управління культури ЛМР.
На львів’ян і гостей міста чекатиме видовищна культурно-мистецька програма, феєрія мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси відпочинкові гуцульські дійства. Творчі народні колективи демонструватимуть на сцені унікальне автентичне мистецтво Верховинщини — гуцульську співанку, пісню, запальний народний танець та багато інших видовищних культурно-мистецьких дійств.
«Перш за все ми веземо до Львова коляду. Наша рідна коляда передає колорит, дух давнини, глибоку автентичну культуру гуцульського краю. Також ми привеземо наших танцюристів, гуцульські пісні. Це буде цікаво, гарно, тому запрошуємо всіх львів’ян перейнятись нашою гірською культурою», — розповів Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради.
Верховинці пропонуватимуть також тури вихідного дня з метою активного відпочинку мальовничим Гуцульським краєм та запрошуватимуть у туристичні мандрівки Карпатами — на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Рекламні проспекти турів вихідного дня запропонують відвідати музейну Верховинщину — музеї Івана Франка, Гната Хоткевича, Петра Шекерика-Доникового, «Гуцульщина», музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музеї фільмів «Тіні забутих предків», «Олекса Довбуш», «Анничка», музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря» та інші.
