Святковий день з такою дещо дивною назвою виник у результаті зміни літочислення.
Старий Новий рік – рідкісний історичний феномен. Це одне з унікальних свят, яке відзначають у багатьох країнах, у тому числі і в Україні, інформує Уніан, пише Репортер.
Старий Новий рік: як виник та що означає
Святковий день з такою дещо дивною назвою виник у результаті зміни літочислення. Традиція відзначати Старий Новий рік пов’язана з розбіжністю двох календарів: юліанського (“старого стилю”) і григоріанського (“нового стилю”).
До теми: Різдво збирає родину. Чим відрізняється свято на Гуцульщині, Бойківщині та Покутті
Так, ще за часів правління Юлія Цезаря, у 45 році до н.е., з’явився Юліанський календар, який був названий на честь правителя. Однак у результаті багаторічних спостережень астрономи виявили, що середня тривалість сонячного року становить 365,2422 діб. Тобто він на 11 хвилин 14 секунд коротший, ніж рік за юліанським календарем. Це призвело до того, що кожні 128 років в юліанському календарі накопичувався один зайвий день.
Наприкінці XVI століття низка країн замінили юліанський календар на більш точний григоріанський, який запропонував Папа Григорій XIII. Поступово на цю систему літочислення перейшли майже всі інші країни світу. Україна, як Українська Народна Республіка, офіційно перейшла на григоріанську систему аж у 1918 році.
Цікаво, що різниця між юліанським і григоріанським календарями збільшується кожне сторіччя, коли число сотень на рік від Різдва Христова не є кратним чотирьом, на один день. Тому з 1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб.
Традиції Старого Нового року
Вечір напередодні Старого Нового року називають Маланкою або Щедрим вечором. У цей час прийнято накривати багатий стіл, де головною стравою є щедра кутя. Також 13 січня проводяться веселі народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Компанії щедрувальників ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що їх господарі обдаровують частуванням і грішми.
А з самого ранку 14 січня хлопчики і хлопці починають посівати. Спершу вони засівають зерном у своєму домі, потім у будинках хрещених, родичів та сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю в новому році.
Традиції Старого Нового року включають і ворожіння. Так, ніч з 13 на 14 січня вважається однією з найдоцільніших для того, щоб дізнатися ім’я судженого і зазирнути у своє майбутнє. У народі вірили, що пророкування цієї ночі найправдивіші й саме в цей час можна побачити уві сні свого майбутнього чоловіка.
Прикмети та повір’я на 14 січня
Вважається, що на Старий Новий рік не слід вимовляти слово “тринадцять”, а також рахувати дрібні монети. Кажуть, що рахунок монет принесе сльози на весь рік.
Не можна нічого давати в борг, інакше весь рік у боргах проведеш. Якщо 14 січня винести сміття, то разом із ним щастя з хати винесеш.
Крім того, наші предки вірили, що народжена на Василя дитина буде щасливою і здоровою все життя.
Існують і погодні прикмети. Так, сніг нам старий Новий рік віщує пізню весну і сніжну зиму. Південний вітер цього дня обіцяє спекотне і тривале літо, північний – урожай горіхів, східний – достаток фруктів, а західний – риби і молока.
