Не всі вони мають музичну освіту, але всі вони творять якісно та щиро. Різні за віком та історіями вони збираються у студіях чи гаражах, аби разом писати щось нове і розповісти через музику про власні емоції чи думки. Вони часто джемлять – імпровізують у музиці, відчуваючи один ритм.
Не всі знають, що Івано-Франківськ – дуже музичне місто. Новий спецпроект рубрики «Вподобано» доведе, що ви чули далеко не всіх. Тут будуть відомі і не дуже гурти та сольні проекти.
«Музичнозалежна емоціоманка», – каже про себе Юлія Хащевська, яка співає про почуття – справжні, глибокі й відчайдушні. Її пісні – це витончена жіноча лірика про сповнені гостроти й відвертості емоції. Це сповідь про потаємне, про те, як може кричати тільки жіноче серце.
Дебютний альбом «Плащ кольору неба» співачка презентувала 23 листопада 2016 року, до якого увійшло п’ять україномовних пісень. Щиро про особисте, з безліччю несказаних слів та мовою почуттів – від молодої і талановитої Юлії Хащевської.
З бажанням можливо все!
«Щороку 7 липня святкую свою, так би мовити, річницю від моменту, коли дебютувала на сцені. Саме цього дня, 21 рік тому я вперше взяла до рук мікрофон.
Це один з найяскравіших спогадів дитинства, який зберігся до деталей. Мабуть, того дня й визначилась моя подальша музична доля.
Як і більшість дітей, мала абсолютно типову дотичність до музики (фортепіано, школа мистецтв, хори, ансамблі тощо). Але якихось виняткових природних вокальних даних мені, м’яко кажучи, бракувало. Однак, моє неформальне тінейджерство і шалене бажання бути rockstar переважило власні можливості.
Після переїзду до Івано-Франківська вісім років тому (народилась та виросла я в місті Рогатин), почала самотужки вперто працювати над вокалом, «розтягуючи» вдома діапазон і наслідуючи поцуплені у світових зірок вокальні «фішки». Паралельно видумувала свої, записувала Lo-Fi (записи низької якості – авт.) відеокавери улюблених пісень. Музична робота над собою не змусила чекати довго – за рік мене взяли до гурту Ellen Route грати на клавішах і бек-вокалити. Ще за кілька місяців почала займатися цим же паралельно у гурті MAUT, а згодом народилася і власна солодкомузична любов – гурт Be My Chocolate – зухвалий і водночас ліричний англомовний sweet-rock.
«Приміряючи» професії.
Намагаючись відшукати себе й «вижити» у великому для мене місті, я здобула дві освіти (викладач англійської та психолог) й спробувала сили і у центрі соціальних служб, і у школі, і в караоке, і в ресторанах, і в місцевому глянці.
Сьогодні ж я більше не мушу розпорошуватись, адже наразі музика є не лише моїм хобі та дозвіллям, а й роботою. Я вокаліста кавер-гурту FRANKO band та сонґрайтер компанії LALA music і надзвичайно горджуся тим, що маю саме творчу професію!
Альбом, який придумали емоції.
«Плащ кольору неба» – мій перший повноцінний сольний реліз українською мовою. Це дуже лірична жіноча поп-музика, створена на грані особливих відчуттів та в період зіткнення двох непростих етапів життя. Тут багато відвертих і особистих інтонацій. Однак я переконана, що кожна жінка знає, про що я співаю.
Про назву «Плащ кольору неба» я не можу зараз якось особливо розповідати чи вкладати в нього якусь штучну символіку. Альбом з’явився практично випадково й несвідомо. Навіть не пам’ятаю того моменту, коли, пишучи одноіменну пісню, вперше проспівала ключову фразу, яка й стала назвою релізу. Її за мене придумали емоції, як і усю музику в альбомі. А поштовх для всього цього – моє гостровідчайдушне особисте, яким тоді вирішила ні з ким не ділитись і виразити саме таким чином.
В альбомі – все, що зі мною відбулося за 26 рік мого життя – рік контрастів, найприємніших та найжахливіших моментів. Бо і від радості й від болю цьогоріч я наплакала стільки, що могла б затопити маленький корабель. Однак ці обставини дали можливість владнати стосунки з собою, познайомитись з собою ближче. Результатом усього і стали пісні з альбому «Плащ кольору неба».
Мова композицій – західноукраїнська, зі збереженням, власне, розмовних аспектів, що, сподіваюсь, зробить мою музику ближчою до людей».
Співати відверто й зі смаком.
«Бути співачкою єдиного жанру апріорі не можу, бо співаю в найкращому кавер-гурті Західної України. Виконувати доводиться абсолютно все – і головне, робити це смачно, органічно, відверто й від серця. Думаю, у наступних релізах збережеться моя лірична вдача, однак звучання буде іншим – маю свіжі ідеї для творчих експериментів».
