Не всі вони мають музичну освіту, але всі вони творять якісно та щиро. Різні за віком та історіями вони збираються у студіях чи гаражах, аби разом писати щось нове і розповісти через музику про власні емоції чи думки. Вони часто джемлять – імпровізують у музиці, відчуваючи один ритм.
Не всі знають, що Івано-Франківськ – дуже музичне місто. Новий спецпроект рубрики «Вподобано» доведе, що ви чули далеко не всіх. Тут будуть відомі і не дуже гурти та сольні проекти.
Знайомтесь – «Сни Дріади».
Автор фото: Юлія Карева
Михайло Бойчук – бас-гітара,
Тарас «Квітик» Бойчук – вокал, гітара
Олександр Цюцьмаць – гітара, бек-вокал
Ігор Мельник – клавішні
Валерій Федюк – ударні, перкусія, скрім, гроул
Гурт «Сни Дріади» заснували у 2008 році – зібралися тоді докупи троє хлопців, ще школярі.
Не вміли ні грати, ні співати, але мали велике бажання робити музику. І вирішили створити гурт. Перших два роки репетирували на квартирах – було дві акустичні гітари. З часом розвинули своє вміння, купили інструменти, почали писати і співати. Зараз у гурті їх п’ятеро.
Історія цікавої назви.
«Зараз ми «Сни Дріади» – кожен шукав свій підтекст у назві, хтось придумував свої цікаві сентенції, докладав до неї якийсь зміст. Але насправді – сенсу нема. Точніше не було.
Починали ми з назвою «Суспільство Демонів», планували грати дуже важку музику. Тому була в нас така демонічна назва. Друзі і знайомі звикли називати нас просто «СД» – абревіатура цих двох слів. Коли прийшов час для першого виступу, організатори нам сказали: «Добре, хлопці, виступайте, але назву вам доведеться якусь іншу придумати, бо з назвою «Суспільство Демонів» виступати в молодіжному клубі – це занадто». Ми думали, як змінити «СД» на інше «СД». От і стали «Сни Дріади».
З часом назва набула змісту – на наших концертах ми запрошуємо всіх стати учасником чарівного сну дріади, і доки вона спить – пережити цю мить разом, проіснувати разом з нами.
Якщо багато гуртів починають свою діяльність з каверів – перегравання інших виконавців, то ми починали виключно зі своєї музики.
Ми часто намагалися визначити жанр і напрямок своєї музики. Називали нашу музику і ґранжем, і альтернативним металом, але насправді – це все просто слова, які намагаються замкнути гурт в якісь рамки. Наша музика – це рок! Іноді важчий, іноді легший, але називати цей рок чимось конкретним – неправильно, адже ми постійно експериментуємо з музикою!».
Змінюючи світосприйняття.
«За вісім років існування гурту змінилися десь 20 учасників. В пошуках насправді «своїх» людей, і «свого» звучання виокремився той склад, який знає чого прагне – ні перед чим не зупинятися! Головний парадокс музики Сни Дріади: музика дуже різноманітна, і одна пісня геть не схожа на іншу, але одночасно – нас ні з ким не сплутаєш : )
Більшість музикантів потрапили у гурт теж через захоплення нашою музикою. Олександр та Михась – наші гітаристи – спочатку просто ходили на концерти «Снів Дріади». А далі, волею випадку, стали нашими музикантами. Зараз раді з того – кажуть, що гурт змінив їхнє життя і світосприйняття.
Для всіх нас музика – це дуже активне хобі. Ми цим займаємось постійно, не закидаємо. Можливо, якби воно вийшло на фінансову основу, наше внутрішнє задоволення від музики стало б меншим. Комерція завжди вимагає внутрішніх компромісів».
Помірна реалістичність.
Тексти гурту пише Тарас. «Але не всі. В міру того, що займаюсь ще літературою – книжку недавно випустив, виступаю сольно як бард – знайомий з багатьма письменниками, поетами. Деякі з їхніх віршів, які мені сподобались, кладемо на музику – так вони стають піснями гурту «Сни Дріади».
Сольно виконую ті пісні, які нетипові для «Снів Дріади», а складати їх у шухляду не хочу. «Сни Дріади» – це гучніше, що можна винести на загал і чим спонукати людей, а моє сольне – більш особистісне. Але основна творча діяльність – «Сни Дріади». Так було, є, і сподіваюсь, буде.
Пишу про все, що бачу. Переважна більшість текстів «Снів Дріади» спрямована на те, щоб люди задумувались про те, що відбувається навколо – воно, насправді, все не так класно, але і не так погано, як може здатися. Ми намагаємось вивести людей зі стану незнання – щоб не бути оптимістом все життя, а потім в один день розчаруватися у всьому. Помірна реалістичність завжди присутня у наших текстах – і реалістично треба мислити. Головна риса наших слухачів – люди думаючі».
Розбудити розуміння.
«У 2015 році випустили перший альбом – «Вільний». Зараз плануємо запис другого. Скоро вийде свіженький сингл, а на нього зніматимемо кліп. В альбомах і на виступах нам вдається поєднувати різножанрові елементи рок-музики.
Вважаємо, що в кожній людині живе як ангел, так і демон, які в кожній ситуації чинять по-різному. Саме тому неправильно мислити односторонньо – у світі багато як добра, так і зла. Людям слід зняти рожеві окуляри, і побачити життя у тих відтінках, якими воно насправді забарвлене!».
Столиця року в Україні.
«Франківську публіку важко здивувати. Колись Франківськ був столицею року в Україні. У франківську частіше, ніж в інших містах, відбуваються концерти. Тут виступи рок-гуртів можна почути чи не в кожному пабі. Люди можуть вибирати, кого вони хочуть слухати. Наше місто перенасичене музикантами.
Нас слухають люди, яким подобається наша творчість, які її розуміють і думають над змістом. В інших містах люди зустрічають нас дуже приємно, в їхніх очах можна побачити захопливі емоції. А дивувати нам завжди є чим. У нас цікавий формат – поєднуємо непоєднуване. Ми не намагаємось гнатися за тенденціями, чи бути на когось схожими. Ми такі як є! Ми справжні і тому – вільні!».
