СВІЖЕ:

Кораблі, турки, єпископи. П’ять причин, чому варто поїхати на вікенд у Чернівці (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Чернівці розташовані лише за дві години поїздом від Франківська. Місто старовинне, гарне, до того ж воно значно покращало за останні роки.

Тут можна провести спокійний вікенд і відчути атмосферу старих часів, пише Репортер.

Чернівці новини Івано-Франківська
Чернівецький університет – найвизначніше місце Буковини

Університет

Найвизначніше місце Чернівців – університет імені Юрія Федьковича або колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Це – пам’ятка архітектури національного значення, об’єкт охорони ЮНЕСКО.

Єпископську резиденцію у герцогстві Буковина збудували наприкінці ХІХ століття. А з середини ХХ століття тут розміщується університет. Зараз відвідати територію пам’ятки можна лише з екскурсією. Якщо назбирається більше дев’яти людей, коштуватиме 60 грн з особи, якщо менше – 80 грн. Тривалість – до години. У цей час екскурсовод проведе найцікавішими залами резиденції та внутрішнім двором.

У дворі університету щороку висаджують троянди
Студенти навчають у старовинних мурах

Спочатку – у вестибюль університету, викладений цегляною кладкою. Потім – у мармурову залу із розписаною дерев’яною стелею, де зараз проходять урочисті події та конкурси. Колись це була гостьова церковна зала. Зараз вона відреставрована після пожежі в часи Другої світової війни.

Друга – Блакитна зала, спочатку тут була бібліотека митрополита, а за радянських часів – спортзал. Тепер це зал прийомів важливих гостей. Третя зала – Червона. Тут засідав священний синод. Стіни оздоблені китайським шовком, підлога встелена паркетом з червоного бука й дуба, а дзеркала привезені з Венеції.

Зараз у Мармуровій залі випускникам вручають дипломи
У головних будівлях університету навчають географічний та філологічний факультети

Біля семінарського корпусу розташована церква, де служби проводять священники-викладачі університету. Старовинні розписи й іконостас збереглися навіть в радянські часи, бо тут стояла електронно-обчислювальна машина. Прийти на службу можна щонеділі та у свята. Або ж – відвідати церкву під час екскурсії.

Фрески у церкві пережили радянську добу

Старі церкви

Так склалося, що два найбільші храми Чернівців належать до православної церкви московського патріархату – Свято-Духівський катедральний і Свято-Миколаївська церква. Перша побудована у ХІХ столітті, друга – у першій половині ХХ.

Читайте: Риби, льоди і костели. Що подивитися у Львові, якщо вже всюди був (ФОТО)

Найстаріша у місті церква – Різдва Пресвятої Богородиці XVIII століття. Всередині збереглися старовинні фрески. Але й вона теж московського патріархату.

Якщо все ж хочеться подалі від москви, то варто побачити костел єзуїтів ХІХ століття. Він розташований неподалік центру. Будівля в неоготичному стилі, з високою вежею та нефами. Інтер’єр не зберігся, зате атмосфера готичного храму – так. Останні роки триває реконструкція собору, але на час війни він зачинений для відвідування.

Зараз костел зачинений для відвідувачів

Але головна сакральна родзинка міста – Вірменська церква. У Чернівцях здавна процвітала торгівля, тож тут жило багато представників різних національностей, зокрема вірмен. Вони й вирішили побудувати католицьку церкву східного зразка, яку не часто побачиш в Україні. Проєкт храму розробив архітектор Йозеф Главка, його авторству належить і будівля теперішнього університету.

Зараз церкву можна відвідати в неділю, коли там відбувається служба. Або ж прийти на органний концерт. Всередині красиво поєднується атмосфера східної та західної християнських церков: цегляні стіни, синій, всіяний зірками, купол. Під куполом – ікони, на вікнах – вітражі.

Також Чернівці колись мали статус одного з найбільш єврейських міст України, тож тут збереглося багато синагог.

Вірменська церква зараз діє і як святиня, і як органний зал

Бруковані вулички

Не тільки Львів може похвалитися великим центром зі старими кам’яницями. У Чернівцях поєдналися риси австрійської, румунської та османської архітектури. Місту вже 600 років і весь цей час воно розвивалося під впливом різних культур.

Від залізничного вокзалу, який дуже нагадує франківський, попри університет до центру можна дійти вулицею Університетською. Далі, від ринкової площі з ратушею, варто пройтися пішохідною вулицею Кобилянської, де зібралися найкращі кам’яниці та наймодніші заклади. Колись вулиця називалася Панською. Тут розташовані польський і німецький народні доми, де раніше влаштовували бали. Усі основні пам’ятки гарно відреставровані.

Чернівці – місто, де поєдналися різні культури
Особливо добре гуляти вулицею Кобилянської вночі

По дорозі радимо звертати у кожен двір, не забуваючи піднімати очі вгору – на стелі арок-проїздів. А кручені сходи у старих під’їздах оздоблені кованими поручнями.

Також у Чернівцях є своя особливість – старовинні ліхтарі, яких не побачиш у Франківську чи Львові. Вони прикрашають багато будівель у центрі.

Чернівці теж можуть похвалитися пішохідним центром

Чернівецький театр

Будівля у стилі бароко, пофарбована зараз у зелений колір, яка стоїть посередині Театральної площі, – це Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.

Читайте: Монастирі, звірі, водоспади. Куди вирватися з Франківська на один день (ФОТО)

У нішах на театрі розміщені бюсти видатних німецьких драматургів, а біля головного входу – античні персонажі.

Інтер’єр театру – розкішний, традиційний для оперних: над партером височіють ложі й балкони, зі стелі звисає велика люстра, все в темно-червоних і золотистих кольорах. Відчути себе паном чи панею минулого століття можна, відвідавши одну з вистав театру.

Будинок-корабель і Турецька площа

Трохи далі від центру розташована площа Святої Марії – або Турецька площа. Тут колись були розташовані турецькі лазні й стояв турецький гарнізон. А ще стоїть стара криниця. Її теж називають турецькою не одне століття – через півмісяць, який увінчує її шпиль. Колись тут християни святкували Водохреще, а євреї брали воду для мікви.

Історія Турецької площі налічує не одне століття

Неподалік є ще одна пам’ятка Чернівців – будинок-корабель. Це була перша кам’яниця міста, її називали «генеральський дім», бо тут розміщувалася резиденція генерал-губернатора.

Будинок справді формою нагадує корабель. Наприкінці XVIII століття тут була корчма «Під золотим кораблем».

Чернівці новини Івано-Франківська
“Будинок-корабель” – перша кам’яниця у місті

Крім того, у Чернівцях є музей архітектури та побуту, де можна побачити традиційні для Буковини хати. Тут досить зелено, тож можна гуляти парками і скверами.

Але готуйтеся не жаліти ноги: місто горбисте, тож вулиці петляють то вниз, то вгору.

Авторка: Ольга Романська

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Франківщина отримає понад 152 мільйони на харчування учнів початкових класів
зелений двір (10)
Грегіт_22
ОСТАННІ НОВИНИ
sud_1
У Городенці суд призначив рік тюрми чоловіку, який проігнорував "бойову" повістку
мамчук
На Верховинщині вшанували памʼять військового Василя Бойчука меморіальною дошкою та каплицею
водаУрічках
На Дністрі та інших річках заходу України очікують критичне зниження рівнів води
sud
На Тлумаччині жінка через ревнощі вдарила співмешканця шваброю та отримала громадські роботи
830883143_1044609711912689_2741274324358682914_n
Коломийська громада виділила 1 млн грн для бригади «Едельвейс» до дня її народження
спалах
Накамерний спалах Godox V100 для Canon: 100 Дж потужності, сенсорний дисплей та серійна витривалість
sud_1
На Верховинщині за незаконне переправлення через кордон судили студента коледжу
828653127_2555719994947560_7921067275793589928_n
У Коломиї відкрили меморіальні таблиці полеглим воїнам Дмитру Губанову та Олегу Свєташову
військові_01
Шість зборів. Як можна підтримати захисників з Прикарпаття
827746072_1103918848949010_3631372452056883113_n
У Франківську оголосили розшук неповнолітньої дівчини: вийшла з дому і зникла
зведення генштабу
Сили оборони відбили 209 атак і зупинили штурми на Покровському напрямку
загиблі 30 вересня
Івано-Франківщина втратила ще трьох захисників
Прокрутка до верху