Чернівці розташовані лише за дві години поїздом від Франківська. Місто старовинне, гарне, до того ж воно значно покращало за останні роки.
Тут можна провести спокійний вікенд і відчути атмосферу старих часів, пише Репортер.
Університет
Найвизначніше місце Чернівців – університет імені Юрія Федьковича або колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Це – пам’ятка архітектури національного значення, об’єкт охорони ЮНЕСКО.
Єпископську резиденцію у герцогстві Буковина збудували наприкінці ХІХ століття. А з середини ХХ століття тут розміщується університет. Зараз відвідати територію пам’ятки можна лише з екскурсією. Якщо назбирається більше дев’яти людей, коштуватиме 60 грн з особи, якщо менше – 80 грн. Тривалість – до години. У цей час екскурсовод проведе найцікавішими залами резиденції та внутрішнім двором.
Спочатку – у вестибюль університету, викладений цегляною кладкою. Потім – у мармурову залу із розписаною дерев’яною стелею, де зараз проходять урочисті події та конкурси. Колись це була гостьова церковна зала. Зараз вона відреставрована після пожежі в часи Другої світової війни.
Друга – Блакитна зала, спочатку тут була бібліотека митрополита, а за радянських часів – спортзал. Тепер це зал прийомів важливих гостей. Третя зала – Червона. Тут засідав священний синод. Стіни оздоблені китайським шовком, підлога встелена паркетом з червоного бука й дуба, а дзеркала привезені з Венеції.
Біля семінарського корпусу розташована церква, де служби проводять священники-викладачі університету. Старовинні розписи й іконостас збереглися навіть в радянські часи, бо тут стояла електронно-обчислювальна машина. Прийти на службу можна щонеділі та у свята. Або ж – відвідати церкву під час екскурсії.
Старі церкви
Так склалося, що два найбільші храми Чернівців належать до православної церкви московського патріархату – Свято-Духівський катедральний і Свято-Миколаївська церква. Перша побудована у ХІХ столітті, друга – у першій половині ХХ.
Читайте: Риби, льоди і костели. Що подивитися у Львові, якщо вже всюди був (ФОТО)
Найстаріша у місті церква – Різдва Пресвятої Богородиці XVIII століття. Всередині збереглися старовинні фрески. Але й вона теж московського патріархату.
Якщо все ж хочеться подалі від москви, то варто побачити костел єзуїтів ХІХ століття. Він розташований неподалік центру. Будівля в неоготичному стилі, з високою вежею та нефами. Інтер’єр не зберігся, зате атмосфера готичного храму – так. Останні роки триває реконструкція собору, але на час війни він зачинений для відвідування.
Але головна сакральна родзинка міста – Вірменська церква. У Чернівцях здавна процвітала торгівля, тож тут жило багато представників різних національностей, зокрема вірмен. Вони й вирішили побудувати католицьку церкву східного зразка, яку не часто побачиш в Україні. Проєкт храму розробив архітектор Йозеф Главка, його авторству належить і будівля теперішнього університету.
Зараз церкву можна відвідати в неділю, коли там відбувається служба. Або ж прийти на органний концерт. Всередині красиво поєднується атмосфера східної та західної християнських церков: цегляні стіни, синій, всіяний зірками, купол. Під куполом – ікони, на вікнах – вітражі.
Також Чернівці колись мали статус одного з найбільш єврейських міст України, тож тут збереглося багато синагог.
Бруковані вулички
Не тільки Львів може похвалитися великим центром зі старими кам’яницями. У Чернівцях поєдналися риси австрійської, румунської та османської архітектури. Місту вже 600 років і весь цей час воно розвивалося під впливом різних культур.
Від залізничного вокзалу, який дуже нагадує франківський, попри університет до центру можна дійти вулицею Університетською. Далі, від ринкової площі з ратушею, варто пройтися пішохідною вулицею Кобилянської, де зібралися найкращі кам’яниці та наймодніші заклади. Колись вулиця називалася Панською. Тут розташовані польський і німецький народні доми, де раніше влаштовували бали. Усі основні пам’ятки гарно відреставровані.
По дорозі радимо звертати у кожен двір, не забуваючи піднімати очі вгору – на стелі арок-проїздів. А кручені сходи у старих під’їздах оздоблені кованими поручнями.
Також у Чернівцях є своя особливість – старовинні ліхтарі, яких не побачиш у Франківську чи Львові. Вони прикрашають багато будівель у центрі.
Чернівецький театр
Будівля у стилі бароко, пофарбована зараз у зелений колір, яка стоїть посередині Театральної площі, – це Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.
Читайте: Монастирі, звірі, водоспади. Куди вирватися з Франківська на один день (ФОТО)
У нішах на театрі розміщені бюсти видатних німецьких драматургів, а біля головного входу – античні персонажі.
Інтер’єр театру – розкішний, традиційний для оперних: над партером височіють ложі й балкони, зі стелі звисає велика люстра, все в темно-червоних і золотистих кольорах. Відчути себе паном чи панею минулого століття можна, відвідавши одну з вистав театру.
Будинок-корабель і Турецька площа
Трохи далі від центру розташована площа Святої Марії – або Турецька площа. Тут колись були розташовані турецькі лазні й стояв турецький гарнізон. А ще стоїть стара криниця. Її теж називають турецькою не одне століття – через півмісяць, який увінчує її шпиль. Колись тут християни святкували Водохреще, а євреї брали воду для мікви.
Неподалік є ще одна пам’ятка Чернівців – будинок-корабель. Це була перша кам’яниця міста, її називали «генеральський дім», бо тут розміщувалася резиденція генерал-губернатора.
Будинок справді формою нагадує корабель. Наприкінці XVIII століття тут була корчма «Під золотим кораблем».
Крім того, у Чернівцях є музей архітектури та побуту, де можна побачити традиційні для Буковини хати. Тут досить зелено, тож можна гуляти парками і скверами.
Але готуйтеся не жаліти ноги: місто горбисте, тож вулиці петляють то вниз, то вгору.
Авторка: Ольга Романська
