Немаленьку дату — 575 років — у неділю, 27 травня, святкувало місто хіміків. Того дня калушани та гості міста отримали свято для душі й тіла. Там було все: пампухи, смажені кабанчики, співи-танці, музика духових оркестрів і зірки українського шоубізу.
Урочистості почалися зі святкової сесії міськради. Туди були запрошені й делегати з міст-побратимів: Миколаєва, Очакова, Горліци (Польща), Стрия, Дрогобича, інших. Кожен бажав Калушу всього, що знав, а дарували переважно картини. Гості отримали подарунки навзаєм — прапор міста та дзвоники. Цікаво, що в останні роки дзвоники стають популярними. Схоже, міський голова Ігор Насалик намагається реанімувати цей символ. Адже недарма колись Калуш славився не лише видобуванням солі, але й виливанням дзвонів.
До речі, ще й у центрі міста, посеред площі Героїв, поставили щось велике зелене з клямкою на горі, дуже схоже на дзвін. Певно у кожного, хто був тоді на святі, тепер є фото на фоні цієї незвичної конструкції. Люди подейкували, що на тому місці мають поставити справжній дзвін. Було б гарно.
На тій же сесії за особливі заслуги перед містом мер нагородив срібними й золотими значками калушан: лікарів, вчителів, депутатів. Без подарунків не залишилась і дружина мера — Гюзель Насалик, адже цього року міське свято (остання неділя травня) співпало з її днем народження.
А ще Насалик наголосив на головній проблемі міста. Ні, то була не екологія — погана демографія. Мовляв, народжують калушани замало.
І закликав депутатів подавати приклад і поліпшувати ситуацію. Наприклад, секретаря міськради мер зобов’язав кожних дев’ять місяців звітувати про народжуваність — жартував. Хоча креативу міського голови калушани вже давно не дивуються. Чого варта лише його недавня витівка з фітнесом і дієтою? На заклик Насалика повчитися в нього фітнесу та схуднути за його особистою методикою зголосилися зо два десятки звичайних калушанок…
От щодо приємностей для мешканців, то нарешті в Калуші запрацювали два фонтани, а ще воно поповнилося аж на одну урну для сміття. Не знаємо, чим вона така особлива, але місту її урочисто подарували німецькі делегати.
Тепер — розваги. Цього року вперше День міста святкував і район. Для нього була окрема програма — своєрідна виставка сіл Калущини.
Кожна сільрада намагалася показати свій колорит, традиції, частування й наливання. А найбільший ажіотаж і черга виникли біля стенду села Тужилів, бо тут смажили кабанчика. Ще й сільський голова спокушав примовляннями та розмовами про особливий таємний рецепт приготування м’яса.
Після частувань можна було сміливо вирушати на гульки. На площі Героїв відбувалася святкова програма. Танцювали діти, співали художні колективи міста та району. Красиво.
Поруч проводили «Свято пампуха». Ще задовго до його початку біля столів уже вишикувалася довжелезна черга. Хотілося всім.
Потім людоньки потроху рушили до міського парку. Дорогою можна було завернути до пам’ятника Івану Франку й послухати зразковий духовий оркестр тутешньої музичної школи. При вході до парку гостей вітав концертною програмою брас-квінтет (ансамбль із п’яти духових інструментів) районного будинку культури.
Але всі з нетерпінням чекали вечора та виступу обіцяних зірок. Хто ж то приїде? Інтригу тримали чи не до самого кінця. Ще у п’ятницю калушани говорили про російських співаків Лєпса та Михайлова, яких ніби й запрошували, та вони чи то забагато захотіли, чи то просто не знайшли для Калуша місця у щільному гастрольному графіку. Якщо це правда, то дивує не стільки відмова тих «зірок», скільки увага до них з боку прикарпатців.
Отже, калушан тішили ВІА «Ватра», Ірина Федишин, фіналіст шоу «Голос країни» Арсен Мірзоян, гурт «От Vinta», а найбільші овації зірвала група «Друга ріка».
Що сказати? Доволі пристойне міське свято. На смаженого кабана не встигли, бо черга. Пампухів не вистачило, бо забагато охочих. А от музикою, танцями, співами натішились досхочу. Тепер сподіваємося побачити, як Калуш святкуватиме свої 600…
