Український Оскарівський Комітет завершив прийом заявок на участь у відборі національних фільмів у ювілейній 90-ій церемонії “Оскар” в номінації Найкращий фільм іноземною мовою.
Цього року в національному відборі участь братимуть 8 фільмів, звітує Держкіно, пише УП. Життя.
“Війна химер“, реж. Анастасія Старожицька, Марія Старожицька
Історія про війну, кохання та смерть, відзнята її безпосередніми учасниками. За кадром, а потім і в кадрі, двоє – хлопець та дівчина. Він пішов добровольцем, вона поїхала туди, звідки щойно пішла війна. Він потрапив у Іловайський котел, втратив найближчих побратимів, вона, подорожуючи розбитими містами, намагається зрозуміти сутність війни та кохання. І обоє відверто розповідають один одному, що відчувають під час військових дій, виходу з котла, спроби жити разом і нової, вже спільної подорожі на передову.
“Dzidzio Контрабас“, реж. Олег Борщевський
Якщо трійця йолопів вирішила зайнятися незаконною справою – чекай кінця світу локального масштабу.
Вони виросли на кордоні, тому знаходження легких грошей, для них – не питання. Але коли на шляху з’являється гарна дівчина, всім планам настає капець. Тож американські гірки, порівняно з їхніми пригодами – це легке погойдування. Але герої фільму заради мрії готові на все.
“Жива“, реж. Тарас Химич
1949 рік. У важкодоступних районах Карпат загін МГБ веде полювання на останніх вцілілих повстанців. Молода дівчина Анна, рятуючись від переслідувань, потрапляє у табір повстанців. Там вона зустрічає друга дитинства Ніко. Несподівана облава змушує повстанців розділитися на малі відділи і тікати. Ніко забирає Анну у відділ командира Довбуша.
Група солдатів МГБ на чолі з майором Х та лейтенантом Аліфановим переслідує повстанців. Аліфанов здогадується, що серед переслідуваних є та сама Анна, яку він декілька років тому допитував. Думка про неї не дає йому спокою.
“Микита Кожум’яка“, реж. Манук Депоян
Анімаційний фільм “Микита Кожум’яка” продовжує історію відомого героя Кирила Кожум’яки, який переміг останнього Змія, тільки головним героєм цієї історії став його 12-річний син Микита, який не володіє фізичною силою батька і тільки завдяки силі характеру повинен перемогти Змія та врятувати світ. У чарівному світі Микиту та його нових друзів буде чекати багато смішних і динамічних пригод. Це дивовижна казка із захопливим сюжетом і щасливим кінцем, в якій розповідається про щирі почуття й дружбу і про те, що справжнє геройство не у фізичній силі, а в силі духу.
“Рівень чорного“, реж. Валентин Васянович
Самотність мешкає у великому місті. Костя, весільний фотограф, теж у ньому живе. На порозі 50-річчя герой розуміє, що все, що він любив і до чого був прив’язаний, відходить назавжди. Хоча таких речей в його житті не так вже й багато: паралізований після інсульту батько, подруга – стиліст весільного журналу, старий кіт, слайди, на яких він молодий і щасливий. Костя все життя фотографує чуже щастя. Для нього це звичайна рутина.
“Стрімголов“, реж. Марина Степанська
“Стрімголов” – це історія ірраціонального кохання двох маленьких людей під час великих змін в країні.
Антон – 27-річний колишній вундеркінд-музикант, що не зміг впоратися з покладеними на нього сподіваннями, повертається додому після кількарічного навчання у Швейцарії і п’яти місяців, проведених в психо-неврологічному диспансері під Києвом, де він лікувався від алкогольної залежності. На ці 5 місяців припадає “зима, що нас змінила” 2013-14 року. Тож нове життя означає для Антона не тільки відсутність друзів, колишніх звичок і справи всього життя – музики, а й будь-яких правил, за якими можна вписатися в нову реальність.
Катя – одна з тисяч дівчат, що винаймають мікрокімнати в кам’яних джунглях Троєщини, за два дні має їхати до Берліна зі своїм бойфрендом, німецьким фотокором. Випадкова зустріч Каті і Антона змінює все.
“Червоний“, реж. Заза Буадзе
1947 рік. воїн УПА Данило Червоний потрапляє у страшну м’ясорубку сталінських таборів, де мусить пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай.
Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.
“Чужа молитва“, реж. Ахтем Сеітаблаєв
В окупованому фашистами Бахчисараї в приміщенні дитячого садка від карального загону ховається близько двадцяти єврейських дітей.
Дізнавшись про це, колишня вихователька дитсадка, молода кримськотатарська дівчина Саіде, приймає рішення їм допомогти. Вона збирає для них їжу, готує, лікує, всіляко про них піклується, хоча відносини з дітьми, і перш за все – з їхнім неформальним лідером, 11-річним Іцхаком, налагоджуються не відразу. Саіде свідомо йде на ризик, адже знає, що на кожного, хто допомагає іудеям, чекає страта.
Минають роки, війна забувається, Саіде вже немає в живих. Але в різних куточках Землі, від Ізраїлю до Сахаліну, є люди, в серцях яких живе вдячність цієї великої Жінці і її материнському серцю.
