Василь Скрипничук порівняв адміністративну реформу на Франківщині з анекдотом

Голова Івано-Франківської обласної ради розповів про сумнівні моменти в проведенні добровільного об’єдання громад під проводом ОДА на Франківщині.

На підсумковій прес-конференції про роботу облради її голова Василь Скрипничук висловив свою точку зору на адміністративну реформу, що стартувала на Івано-Франківщині, пише Курс.

“Бачу багато сумнівних моментів, не бачу механізму реалізації”, – сказав він.

Одним із таких сумнівних моментів є те, що реформою фактично займаються ОДА.

В кожній області на базі облдержадміністрацій за кошти Європейського Союзу створюються, за словами Василя Скрипничука, “контори” з 4-5 осіб, які мають публічно переконувати у позитивних результатах адмінреформи.

“Ці контори створюють на базі ОДА. І голів обласних рад та самі обласні ради ніхто не питає”, – заявив Скрипничук.

В ході адмінреформи треба ліквідувати РДА і ОДА. В контексті того, що на них покладене завдання провести цю реформу і під час неї самоліквідуватися, виглядає, за словами Скрипничука, на ситуацію, описану в літературі шкільної програми – як поміщиця у Салтикова-Щедріна сама себе висікла.

Ще один сумнівний момент – вибори. Вибори місцевих рад, що їх очікують 25 жовтня цього року, суперечать реформі, вважає голова обласної ради. Укрупнення адміністративних одиниць передбачає зовсім іншу систему формування виборних органів. Законодавчо ця проблема наразі ніяк не внормована.

“Треба тоді казати чесно: ми вибираємо зараз депутатів на рік-два, чекаємо закону про децентралізацію, і після того, як буде проведене об’єднання, робимо нові місцеві вибори. Інакше ситуація суперечить Конституції”, – відзначив Скрипничук.

Загальну ситуацію, вдався до жартівливих алегорій голова облради, добре ілюструє анекдот.

Померлого на тім світі зустрічає святий Петро. Каже, що той своїм життям заслужив на особливе ставлення, і питає, куди він хоче – до раю чи до пекла. Той довго вагається і просить, щоби йому пункти призначення показали. Демонструють рай – поважні товариства, неспішні бесіди, спокій. Показують пекло – дружні пиятики, гулянки, веселощі. “До пекла”, – вирішує обранець. Його одразу ж підхоплюють на вила і кидають у казан на вогні. “Як же так?” – кричить бідолаха. “То був агітпункт”, – розводить руками святий.

Паралелі з цим анекдотом, вважає Василь Скрипничук, зможуть невдовзі провести ті, хто добровільно об’єднається.

“Це моя особиста точка зору”, – підкреслив він.