Може хто не знає, але наш випадок – унікальний. Обласний центр стоїть посередині одного з районів. Тож їм (містові та району) без співпраці не обійтись.
Франківськ має свої інтереси у Тисменицькому районі: сміттєзвалище, земля, цвинтар. Район теж має свої зацікавленості. Перше – це люди, адже багато селян та мешканців райцентру працюють чи вчаться у Франківську. Друге – вода та каналізація для тисменичан.
Гострі кути між «сусідами» накопичувались роками. Тиждень тому представники влади Івано-Франківська і Тисмениччини нарешті сіли за стіл переговорів. З боку міста – міський голова Віктор Анушкевичус, його перший заступник Зіновій Фітель та заступник з питань ЖКГ Микола Саєвич. Від району – голова райради Володимир Семенів і голова РДА Ігор Овчар. Обидва боки запевняють про порозуміння і відсутність конфронтації. Деталі – у прямій мові переговірників.
Голова Тисменицької районної ради Володимир Семенів:
– Пане Володимире, яка ситуація зі сміттєзвалищем у Рибному? У району не виникає думки його закрити та «вигнати» Івано-Франківськ?
– Ні, бо така доля приміських сіл. Від них, як правило, беруть воду, а їм скидають каналізацію і сміття. Але ми ставимо питання, щоб сміттєзвалище відповідало держстандартам. Найбільшою його проблемою є відсутність стаціонарного трубопроводу для відкачки фільтрату. Якщо обласний центр протягом року-двох його побудує, й він нормально працюватиме, не заливаючи навколишній ліс, то питань у нас не буде. Угода, укладена між Рибненською сільрадою та Івано-Франківською міською, діє до 2013 року, тому місто ще має час побудувати трубопровід.
Крім того, голова ОДА Михайло Вишиванюк днями на колегії озвучив намір про будівництво сміттєпереробного заводу в Івано-Франківську та його філіалів по периметру області. Гадаю, це зніме питання про використання сміттєзвалища в Рибному.
– А землю для розширення цвинтаря район готовий віддати?
— Є християнські звичаї, їх треба поважати. Ми готові підтримати обласний центр у розширенні меж кладовища. Але за «дякую» нині землю ніхто не виділяє. Тому ми рекомендуємо Івано-Франківській міській владі влаштувати зустрічі із громадами та священиками Чукалівської та Радчанської сільрад, щоб обговорити це питання.
Уздовж траси йде Чукалівська пайована (сільськогосподарського призначення – Авт.) земля, яку, за законом, наразі продавати не можна. Тому є варіанти продовжити не в довжину – по трасі, а в ширину – в бік Опришівців. Там є приблизно 7 га. Можливий інший шлях: через дорогу є радчанська земля.
І хоч з боку райради та РДА буде сприяння переговорам, вирішувати все одно треба із сільськими радами. Вважаю, Франківськ і тут має два варіанти: або купити землю згідно з грошовою оцінкою, або укласти угоду про співпрацю та допомогти селу, скажімо, з прокладкою водопроводу, каналізації чи іншими соціальними об’єктами…
З людьми треба працювати, переконувати їх та шукати компроміс. Бо задарма землю ніхто не віддасть, і місто це розуміє.
– Також є питання із перевезенням тисменичан…
– Так, ми їх обговорили й досягнули компромісу. Раніше Івано-Франківська влада ставила питання про те, щоб автобуси з Тисмениці їхали тільки до АС-4. Ми переконали, що, оскільки усі інші райони возять мешканців до вокзалу, то маємо таке ж право. Крім того, міська влада дозволила нам і транзитний рух. Це дасть можливість доїжджати не лише до АС-2 чи АС-4, а в ту точку, яка потрібна. Ще ми домовилися про те, що ранішні та вечірні маршрути (5:00-9:00 та 17:00-20:00) будуть таки їздити в центр. Інша справа, що вони більше не будуть простоювати, як було колись. Я вважаю, що це нормально, бо треба дбати за людей, які працюють та вчаться в Івано-Франківську, їх нині тисячі.
– Тисменицький водоканал винен «Водоекотехпрому» великі гроші. Хто і як буде віддавати?
– Ми вели переговори, щоб віддати водоканал на баланс івано-франківського підприємства. Справа в тому, що 65% води, яку бере Тисмениця, – це втрати. Оскільки за ці втрати хтось має платити, то назбируються борги. Переговори вже завершено, «Водоекотехпром» готовий брати в управління Тисменицький водоканал. За борги частково віддадуть техніку, решта буде гаситися згідно із договором реструктуризації. Гадаю, ця домовленість для Тисмениці є дуже вигідною. Бо, по-перше, є можливість зменшити втрати, хоча б до 50%, по-друге – зменшити тариф. З боку Тисмениці всі питання врегульовані, документи передані на розгляд Івано-Франківського виконкому. Попередньо мова йшла про те, щоб уже з березня «Водоекотехпром» брав підприємство у своє управління.
– Свого часу Івано-Франківськ роздав частину земель своїм мешканцям, а Тисменицька РДА ті самі землі віддала іншим людям. Це питання якось вирішуватимуть?
– Моя позиція така: треба забути те, що було вчора й позавчора, перевернути сторінку та почати все з чистого аркуша. Про це ми і домовились. Тож керівництво міста має дати доручення своїм земельним службам виїхати на місце і почати узгоджувати межі міста та села Загвіздя. Адже місто має свій погляд, а село свій.
— Івано-Франківськ треба розширювати і всі розуміють, що це можна робити тільки за рахунок тисменицької землі. Як думаєте, це можливо?
– Земля може продаватися чи з аукціону, чи після укладення угоди про соціально-економічний розвиток із громадами певних сіл. Маю на увазі Колодіївку, Загвіздя, Угринів. Практично у кожному селі є питання. Десь треба побудувати школу, дитсадок, відремонтувати амбулаторію чи ФАП, побудувати дорогу, каналізацію, водопровід. Бо ми усі йдемо в Європу. Якщо місто піде назустріч у цьому плані, то і громада поступиться землею.
Перший заступник міського голови Івано-Франківська Зіновій Фітель:
– Скільки часу має Івано-Франківськ, щоб знайти землю під цвинтар?
– Уже через рік може виникнути складна ситуація, коли не буде де ховати людей. За приблизними підрахунками нам треба один гектар землі на рік. Тому ми зараз говоримо як мінімум про 5 га, а краще – 10-15 га. Плануємо зустріч із головами сільрад Радчі та Чукалівки та їхніми громадами. Зараз закладаємо 1,5 млн. грн. в бюджеті розвитку, щоби купити землю в одному із цих сіл. Ми вже написали листа про те, що просимо районну архітектуру розглянути можливість виділення земельної ділянки під поховання у 300-метровій санітарній зоні. Після цього нам скажуть, в якому статусі радчанська земля. Бо знаємо, що чукалівська – розпайована, а от радчанська може бути землею запасу сільради.
– Якщо радчанська дійсно належить до земель запасу, то з людьми домовлятись не будете – тільки із сільрадою?
– Ні, з людьми все одно треба говорити. Звісно, що почнемо працювати з депутатами, а потім перейдемо до розмов із мешканцями. Думаю, що з громадами буде важко домовлятися. Бо люди на підсвідомості протестують проти всього, що зачіпає їхні інтереси. Але це процес переговорний. У нас немає іншого виходу. Гадаю, можемо налагодити таку ж співпрацю, як і з Рибним, де розташоване міське сміттєзвалише.
– А там конструктивна співпраця?
– Так, місто надає посильну допомогу Рибному, сторони знаходять порозуміння. Івано-Франківськ чим може, тим допомагає.
– Сміттєзвалище не треба розширювати?
– Думаю, місця вистачить на багато років. Особливо, якщо почнемо сортувати сміття і будемо завозити туди значно менше, ніж зараз. Я вважаю, що наш полігон – один із найкращих в Європі, бо ми потрапили на ґрунти, глини, які мають природний захист від потрапляння фільтрату до нижчих шарів. Тому з точки зору екології місце дуже вдале, його треба берегти та правильно використовувати.
– Узгодження меж міста та сіл – це питання довготривале чи ні?
– Найзначніші проблеми у нас в Загвізді та Угринові. З керівниками Тисменицького району ми домовилися, що подамо картографічні матеріали в район, вони їх вивчать, потім запросять нас і ми шукатимемо консенсус. Робоча група опрацює питання, а після цього ми приймемо рішення. Думаю, до 15 березня впораємось.
— Івано-Франківськ планує розвиватися за рахунок території Тисменицького району?
– Ще у 1980-х почалася підготовка документів на будівництво великого кільця навколо міста. Дійсно, це має робитися за рахунок сіл Тисменицького району. Радіус такого кільця – 20-25 км навколо міста. На рівні області зараз робиться генеральна схема планування території всієї області. Тож райони та місто мають опрацювати схему планування, кожен зі свого боку. Треба домовитися про те, щоб залишити транзитні коридори, нам треба знати, де буде промислова забудова, а де житлова. І питання це дуже актуальне, інша справа, що на це зараз немає коштів.
— Іванофранківці хочуть будуватися, але землі в місті нема. Знаєте, як вирішити цю проблему?
– Найперспективнішим зараз є земля в глибину Дем’янового Лазу, земля поруч із Загвіздям. Це хороший, перспективний район. Крім того, є земля у Галицькому напрямку, поруч з Угриновом. Питання можна поступово вирішувати на взаємовигідних умовах. Наприклад, нам потрібно 15 га землі, за це вирішуємо соціальні проблеми села: прокладаємо водопровід, каналізацію тощо. Гадаю, зараз треба йти шляхом інвестиційних проектів і брати участь у держпрограмах. Європейські інвестиційні структури надають кошти, під малий відсоток, на інвестиційні програми.
– Чому так довго «висить» Тисменицький водоканал?
– Дотепер вирішувалися майнові та юридичні питання, а зараз залишилися тільки господарські, інвентаризація. Думаю, скоро відбудеться процес передачі.
– Людей, які брали воду незаконно, чекають штрафи?
– Не знаю, чи штрафи, але узаконення врізок – точно. Спершу йде мова про те, щоб вони відповідали нормам, інакше їм треба буде по-новому перекладати систему водовідбору. Зараз ми приймаємо водоканал як підприємство, потім зробимо інвентаризацію мереж, укладемо договори з мешканцями, прослідкуємо, щоб усі встановили лічильники тощо.
– Як вирішили конфліктне питання з добиранням мешканців району до Івано-Франківська?
– Ми домовилися про те, що сільські голови подадуть свої пропозиції схем маршрутів, які ми будемо погоджувати. До того ж, ми хочемо вирішити це питання не тільки з Тисменниччиною, але й з іншими районами. Бо за останні роки їхні автобуси зробили стоянки по цілому Франківську. Місту шкодить, коли цілий день по дворах тулиться 500-600 автобусів. Бо, по-перше, з під’їздів роблять громадські туалети, а по-друге, маємо затори. Ми не забороняємо їм їздити, але запропонуємо транзитну схему руху між населеними пунктами через місто.
Comments are closed.