Це не прогноз, а, швидше припущення, щодо того, чого можна очікувати від Росії 9 травня й напередодні цього “свята побєдобєсія”.
Чого можна чекати від путіна, на порталі НВ розмірковує директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Путін (якщо доживе) звернеться до росіян із грандіозною промовою на кшталт:
«Росіяни! Я оголошую спецоперацію в Україні завершеною. Її результатами стали звільнення росіян на Донбасі, який став частиною Ростовської області, та на Херсонщині, яка возз’єдналася з Кримом у межах відродженої, історично російської, Таврії. (Звісно, про кордони цих новоутворень, сказано нічого не буде).
Ми показали всьому світу кузькину мать і змусили поважати Росію. Але тепер перед нами нова загроза: українські націоналісти, що залишилися живими, разом з імперіалістичним Заходом ополчилися проти нашої країни в бажанні поставити під сумнів нашу перемогу. Співвітчизники! Усі, як один, станемо на захист батьківщини! Оголошую про початок спеціальної оборонної операції (і „спеціальної мобілізації“) щодо захисту наших досягнень. Покажемо, що армія та народ єдині…». І далі в такому дусі.
Франківські волонтерки виготовляють кікімори для снайперів. Потрібна допомога
З боку Росії це означатиме перехід від наступальної фази війни до оборонної та супроводжуватиметься спробами посадити Україну за стіл переговорів із закріпленням ситуації станом «натепер».
Для України це означало б (навіть станом на 24 лютого) надовго заморожений конфлікт з непередбачуваними (точніше, з дуже передбачуваними) наслідками.
До теми: На росії знову велика пожежа (ВІДЕО)
Російські сподівання на успіх таких переговорів можуть підживлюватися заявами голови Держдепу США Ентоні Блінкена — про готовність США прийняти будь-яке рішення українського народу, Олафа Шольца — про можливість зняття з Росії санкцій після підписання мирного договору з Україною (без згадування його умов), а також «креативність» любителів нейтралітету в нашій переговорній групі.
Насправді для України такий договір означав би капітуляцію.
Водночас нова фаза війни не означатиме пом’якшення тиску Росії на Україну. Триватимуть (хоч і вщухнуть) спроби відвоювати нові території з «визволенням» братнього народу від утисків «українські хунти», ракетні удари по інфраструктурі та вузлових пунктах постачання західної допомоги, обстріли житлових кварталів міст з метою збільшення потоків біженців і перевантаження транспортних магістралей — усе, на що вистачить запасів ресурсів.
Можливі й інші капості росіян.
З боку Придністров’я цілком можлива спроба повторення «блискавичного» рейду «ввічливих спецпризначенців» територією Молдови під проводом якогось Стрєлкова-Тяпкіна. Також може бути обстріл пасажирського лайнера на території, наприклад, Угорщини «українським» стінгером, спроби проугорських провокацій на Закарпатті.
Сподіватися, що Росія після цього виправиться і покається у скоєному, не варто — це в майбутньому і не обов’язково в позитивному плані. А поки що — будемо напоготові та уважно стежимо за подіями в самій Росії.
Собаки-детектори. Як у Франківську готують чотирилапих спеців (ФОТО)
