Політика

Міськвиконком: Хто є хто?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Навколо
складу Івано-Франківського міського виконавчого комітету й донині
точаться розмови: хто чий, хто який, і хто за ким стоїть?..

І чи не надто
їх там багато? Наприклад, у Відні з населенням у 1,67 млн. виконком
складається із дев’яти осіб. Ми маємо вдвічі більше. Чи потрібні вони
там усі? «Репортер», спілкуючись у кулуарах, спробував намалювати
політичні портрети членів нинішнього виконкому.

Віктор Анушкевичус, міський голова

Звісно, найвідоміша особа у складі виконкому. Багато хто не вірив, що
він знову стане мером, але йому це вдалося. Яким чином – думки
різняться. Вірить у себе та свої ораторські здібності – не боїться
публічності, натовпу. Часто говорить про свою команду, натомість, саме
в команді працює важкувато, не делегує повноваження.

У кулуарах говорять, що мер здатен у будь-якій ситуації вийти сухим
із води. Але цього разу міському голові буде непросто – щоб утриматись
на посаді наступних чотири роки, може, навіть доведеться вступити до ВО
«Свобода».

Зіновій Фітель, перший заступник мера

«Свій хлопець» у будь-якому середовищі – політиків, чиновників,
журналістів, будівельників. З 1990-х був членом Руху, з того часу
політичних поглядів не міняв. Брав активну участь у «Революції на
граніті». Дуже комунікабельний, завжди і будь з ким знайде спільну мову
(якщо йому це потрібно), має тверезе, логічне мислення, знає багато
і багатьох, тому часто стає палочкою-виручалочкою для міського голови.
Проте, скоріше за все, мер це не дуже цінить. Бо Фітель уже вдруге
приходить на посаду лише за допомогою народного депутата Зіновія
Шкутяка.

Фітель майже 20 років пропрацював на ВАТ «Машбуд», не один рік був
директором. Відтак, не чужий будівельному бізнесу. Крім лобіювання
інтересів «Машбуду», йому приписують поблажливе ставлення до трьох інших
будівельних фірм.

Микола Саєвич, заступник мера з питань ЖКГ

Був відомий у Франківську як грамотний арбітражний керуючий. Після
того декілька років пропрацював керівником КП «Водоекотехпром». Півроку
тому мер тихенько його звідтіля прибрав. Офіційно – на підвищення,
неофіційно – щоби без проблем віддати «Водоекотехпром» у концесію.

Спокійний, неконфліктний, адекватний, м’який. Людина мера,
налаштована на роботу. Але з ним мало хто сподівається на революційні
зміни у комуналці, які так тут потрібні.

Любомир Слободян, заступник мера з економічних питань

Раніше був заступником директора Івано-Франківської філії
«Приватбанку», потім – арбітражним керуючим. Останнім часом працював
заступником директора «Теплокомуненерго». Людина мера. Кажуть, той
відправив його в «Теплокомуненерго» для нагляду за тодішнім директором –
Ігорем Прокопівим.

Михайло Верес, заступник мера з гуманітарних питань

Типовий освітянин. Був директором ЗОШ №11, з 2006 року і до виконкому
– начальник міського управління освіти і науки. Не має жодного бізнесу,
не має особливих амбіцій. Він задовольняв усіх директорів шкіл, бо
ніколи не втручався у їхні внутрішні шкільні фінанси. Добрий виконавець,
втім, очікувати від нього інновацій у гуманітарній галузі міста не
доводиться. Людина мера.

Андрій Лис, керуючий справами МВК

У стінах Білого дому відомий тим, що не має твер­дої політичної
позиції. Точно – людина мера. Свого часу був членом РХП, очолював
молодіжну адміністрацію, у 2004 році, під час Помаранчевої революції,
працював у місцевому штабі Януковича. Говорять, якщо він завтра вступить
у «Свободу», то цим нікого не здивує…

Анатолій Богуш, завхірургією центральної міської лікарні

Сірий кардинал, мозковий центр обох передвиборчих кампаній Віктора
Анушкевичуса. Трудоголик, не має бізнесу, «закоханий» у профспілки.
Багато і тісно спілкується з мером, правда, час від часу між ними
виникають конфлікти щодо впливу на міську медицину. Кажуть, останній рік
відвідував засідання виконкому тільки тоді, коли меру требу було
«продавити» якесь важливе рішення.

Владислав Ливинець, гендиректор резиденції «Синьогора»

Типовий чиновник. Втримається при будь-якій владі та завжди знайде
можливість для впливу. Хороший офіцер міліції, який пройшов усі щаблі,
знає кухню зсередини. Бюрократ. Має серйозні знайомства – від керівників
підприємств до дипломатичного корпусу, чим вигідний мерові, бо може
звести з ким треба.

Людина – Михайла Вишиванюка та Богдана Гдичинського.

Андрій Троценко, депутат облради від «Батьківщини»

Працював керівником корпорації «Смарагд Прикарпаття», потім –
начальником обласного управління охорони навколишнього середовища, нині –
голова правління благодійної організації «Екологічний форум
Прикарпаття». Потрапив у виконком завдяки нардепові Дмитрові Шлемку.
А через те, що Шлемко останнім часом зблизився у спілкуванні
з Анушкевичусом, може стати голосом мера.

Любомир Романів, приватний підприємець

Відомий в місті такими закладами, як «Вальяж», «Пінта-паб»,
«Цукерня». Має тісний діловий зв’язок з депутатом облради від Партії
регіонів Романом Муликом. І саме за квотою регіоналів потрапив
у виконком. «Свобода» дала мовчазне добро, бо їм обіцяли, що він
голосуватиме «як треба». Хоча є думки, що голос Романіва буде
промерівський, особливо якщо зважити на тісні стосунки між
нардепом-регіоналом Василем Чудновим і міським головою.

Дмитро Демків, головний інженер ПП «Ярковиця»

Будівельник. Колись очолював міське управління капітального
будівництва, був заступником головного архітектора міста, начальником
архбудконт­ролю, заступником директора ВАТ «Житлобуд». У міськвиконком
Демків потрапив за пропозицією директора «Ярковиці» Володимира Балагури,
який, хоч і є депутатом міської ради від «Нашої України», має добрі
зв’язки зі «Свободою».

Василь Мельничук, пенсіонер

Кажуть, що ще починаючи з радянських часів, займав керівні посади,
свого часу був заступником міського голови Зіновія Шкутяка з питань ЖКГ.
Має репутацію людини слова, найдосвідченіша людина у виконкомі з питань
ЖКГ. Балотувався по мажоритарному округу від «Фронту змін», але не
пройшов.

Завдяки «фронтовикам» потрапив у виконком – голосуватиме так, як скаже партія.

Олександр Кулик, заступник директора ГО «Інститут розвитку міста»

Усе життя мав дрібний бізнес, працював помічником нардепа Миколи
Круця, кілька місяців був начальником обласного УЖКГ, у попередній
каденції депутатствував у міськраді. Цього разу до ради не потрапив. Про
нього говорять, що він «не від роботи», проте має іншу добру рису –
вміє знайти спільну мову з ким треба. Потрапив у виконком за квотою
«Фронту змін», скоріше за все, буде голосувати у прив’язці до цієї
партії.

Андрій Луцький, перший проректор університету права ім. Короля Данила Галицького

Син ректора цього університету Івана Луцького. Кажуть, батько –
доволі незалежний та амбітний. На відміну від батька Андрій – не
публічний. Окрім освіти, їхній сімейний бізнес – будівництво. Потрапив
у викон­ком за квотою «Свободи» – за неофіційними даними, був їхнім
спонсором на виборах. В Угорниках будує на землі Юрія Солов’я, тож саме
за його кандидатуру і агітував у селі.

Руслан Марцінків, секретар міської ради

Яскравий представник ВО «Свобода». У місті його знають як політика,
який здобув рейтинг гучними гаслами. Наприклад, йому досі не можуть
забути слова про те, що начальників жеків має обирати народ.

Після навчання в університеті нафти й газу працював на заводі
у Східній Україні. До Івано-Франківська повернувся швидко та вже майже
десять років займається виключно політичною та громадською діяльністю.

Любов Атаманчук, сільський голова Угорників

Була секретарем сільради, а головою стала після того, як помер її
попередник Зіновій Креховецький. Нині обрана повторно. У селі проживає
багато відомих людей міської ради: Ігор Прокопів, Роман Онуфріїв,
Віталій Голутяк, Петро Гавриш.

У виконком Атаманчук потрапила за квотою «Свободи». Правда, на
виборах міського голови підтримувала Юрія Солов’я як основного
забудовника Угорників.

Олег Гаркот, підприємець

Був власником фірми «Атар», яка до останнього часу залишалася
найбільшим боржником перед містом за оренду рекламних конструкцій. А за
вибивання цих боргів ще рік тому відповідала міська архітектура, якою
керує його брат Ігор Гаркот. Кажуть, нині брати в конфлікті, причина
невідома. Чи дійсно вони посварені, буде видно з часом, коли стане
відомо, чи лобіюватиме «Свобода» перебування Ігоря Гаркота на посаді.

Олег Гаркот – ставленик «Свободи».

Руслан Руско, директор ТзОВ «Прикарпатська туристична компанія»

Роками займається туристичним бізнесом разом із мережею турагенцій
«Галопом по Європах». Його називають філософом і одночасно
новачком-реформатором, який хоче поміняти все і скрізь. Крім туризму,
наближений до будівельного бізнесу.

Активний представник «Свободи», буде рухатися у партійному напрямку.


 

 

 

І останнє. Попри те, що нині, як кажуть у місті, Віктор
Анушкевичус має більшість у виконкомі, там усе буде непросто. Адже на
наступну сесію міськради виноситься питання про регламент виконкому, де
пропонуватимуть персоніфіковане голосування. Тоді всі знатимуть, які
люди чи політичні сили як голосуватимуть.

Зрештою, на першому засіданні у новому складі виконком не підтримав
рішення, які вигідні міському голові. Щоправда, мера на цьому виконкомі
не було.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.