Гурту “Мед Хедс” цього року виповнюється 25 років, ми за віком – однолітки незалежної України, пише Вадим Красноокий у своєму блозі на УП. Так, ми маємо англомовну назву, адже починали кар’єру в Європі, але саме там слухачі звернули нашу увагу на власний український колорит, який проглядався навіть у наших англомовних хітах та проривався крізь суто роковий склад колективу.
Відтоді ми змінили курс, зосередившись на українських піснях, і відчули особливу підтримку аудиторії. Тож більша частина творчості гурту написана саме українською мовою.
Однак, навіть отримавши широку популярність, мало кому відомо, яку велику роботу щоразу нам доводилось виконувати, аби наші хіти потрапляли в ротацію на радіо. Відзначимо, що ми записуємось на одній з найкращих студій в Україні й відразу робимо кілька версій своїх пісень – під формат основних радіостанцій країни.
Проте відсоток відмов від станцій щоразу вражає. Звичайно, питання мови ніколи не обговорюється відкрито.
Я як лідер колективу безпосередньо намагався налагодити діалог з програмними директорами на радіо. Щоразу після відмов на кшталт “нам не підходить, тому ще не підходить” я намагався з’ясувати обставини, був готовий доробити трек під певний формат. Але у багатьох випадках добився тільки того, що програмні директори стали мене уникати.
Зараз, коли група має свою довгу історію, наші основні хіти все ж прориваються до ефірів, власне, “Мед Хедс” від прийняття закону про квоти на радіо не виграє і не програє. Однак ми усвідомлюємо, наскільки він важливий для молодих виконавців, які зараз майже не мають можливості вийти в ефір.
Закон прийнятий на перспективу, лише перехідний період займе кілька років, тож його здобутки зможемо оцінити років через 5-10.
Звичайно, я розумію власників великих радіостанцій, адже дуже просто взяти розкручений за кордоном хіт і дати йому ефірний час, а не шукати таланти з-поміж своїх земляків. Однак саме зараз ці таланти нам дуже потрібні!
І я, чесно кажучи, здивований, як на цю законодавчу ініціативу відреагувала частина з них і разом з ними деякі топові українські виконавці, які в тому числі співають і рідною мовою.
Думаю, що молоді артисти поки що не зовсім усвідомили плюси цього закону, адже проти нього проводилась масована антикампанія, а ті хто вже досягли успіху та все ж таки ротуються, припущу, що бояться зіпсувати відносини з власниками медіа або навіть у такий спосіб уникають конкуренції з боку молодих талантів.
З тими ж артистами, з ким ми зустрічалися на акціях на підтримку закону (а це і “Мандри”, і “Тарута”, і Kozak System) у нас було повне розуміння щодо необхідності його прийняття.
У відповідь на істерію в соцмережах зазначу, що в законі не йдеться про заборону російської мови чи пісні – ви маєте право слухати музику, яка вам до вподоби, наприклад, в інтернеті. Однак ми маємо змінити ставлення до української пісні, адже радіоефір використовують, зокрема, і для пропаганди та впливу.
І якщо ми самі не сформуємо нашу свідомість, то це за нас залюбки зроблять інші. Сьогодні вітчизняні станції ротують передовсім російські та англомовні хіти, тож в інтересах саме цих держав і формується наша свідомість.
Коли я в Києві вмикаю радіо, то не відчуваю себе в Україні. Тоді яку сусідній Польщі, наприклад, в ефірі звучить близько 50 % національного контенту, адже там діє аналогічний закон. Така ж ситуація у Франції, Німеччині, Канаді…
А США та Велика Британія взагалі настільки жорстко захищають національного музичного виробника, що іноземному виконавцю вкрай важко туди просто приїхати і дати концерт – через велику кількість необхідних документів та дозволів.
У нашій країні в умовах війни та піднесеного патріотичного стану особливо важливо чути українську пісню в українському радіоефірі. Ми також повинні захищати свій ринок від іноземного продукту та насамперед розвивати власну культурно-музичну індустрію. Але, як виявилося, для цього нам необхідні закони.
Вважаю, що український радіоефір необхідний для розбудови нашої держави. Тому, якщо він викликає у когось незручності, слід розуміти, що це – суспільна справа. І заради України можна поступитися власними комерційними інтересами.
