Що ближче до виборів, то більше розмов про головних дійових осіб – кандидатів. Люди довго чекали цих дострокових виборів. Те, що відбувалося досі в державі, вже не вкладалося в жодні рамки.
Євромайдан, Революція та зміна влади подарували українцям надію на зміни в державі. Після трагедії на Інститутській здавалося, що Україна вже ніколи не стане такою, як була. Бо не має права. Але пройшло кілька тижнів, почалася передвиборча кампанія, політики потихеньку отямилися, а там і людей повернули до реальності.
Далі усе відбувалося по-старому – кандидатам зводили величні сцени, вони виходили та впевнено розповідали, чим вони кращі, ніж конкуренти. Говорили про світле майбутнє України, тісно пов’язане саме з ними. На телебаченні знову були прямі або трохи кривуваті ефіри, пресу залило політичною рекламою, міські вулиці «уквітчалися» листівками й білбордами. А з телеекранів і рекламних щитів на нас дивилися нові-старі обличчя із новими-старими гаслами.
Кандидати розповідають, декларують та обіцяють. Виборці слухають, дивляться, думають. Так завжди є перед виборами.
Натомість у неділю, 25 травня, на авансцену вийде справжня головна дійова особа – народ. Сподіваємося, тепер він завжди буде головним в Україні. Бо цієї зими він змінився, виріс, якщо й, може, не прозрів остаточно, то відчутно порозумнішав і точно позбувся страху. Тому є надія, що переможці виборів, якщо й досі не прозріли, то принаймні побояться його обдурити.
Comments are closed.