Можливо, тим, хто бере активну участь у цьогорічних місцевих виборах, перегони і видаються цікавими… А от мені вони нудні, пише Мирон Дмитрик для Курсу.
Зовсім нудні. Навіть, сказав би, – убогі якісь. Як і деякі кандидати, зрештою. Нікого не хочу образити, але бачили б ви, кандидати, себе зі сторони. Та то таке, як любить казати один хороший український футбольний тренер.
Тому придивився я до кандидатів на міського голову Івано-Франківська трохи з іншого кута. І як виявилось, кандидати не тільки схожі на мультяшно-кіношних персонажів зовнішньо. Вони мають ще й деякі інші їх суттєві характеристики.
Наприклад, Ігор Насалик і Чеширський кіт. Ну, тут все просто. Іншої першої асоціації, аніж з Чеширським котом, посмішка Ігоря Степановича не викликає. А ще персонаж книги Льюїса Керрола “Аліса в країні чудес” має чудове вміння зникати, немов розчиняючись у повітрі, і знову з’являтись. Щоправда, не з фракції у фракцію і не з посади мера у нардепи і навпаки, але все ж))).
Олександр Шевченко чимось схожий на По з “Кунг-фу Панда”.
Судячи з одного відомого відео, відзнятого в кулуарах парламенту, навики єдиноборств у Олександра Леонідовича неабиякі. А от кампанія виборча, як на мене, якась незграбна. Кандидат, як і герой згаданого мультика, тільки завдяки випадковому збігу обставин опиняється у вирі анімованих подій.
Віктор Анушкевичус і віслючок Іа-Іа з “Вінні Пуха”.
Останню каденцію Віктор Андрюсович теж був без хвоста. Тобто – без міської ради, у якій панувала, по суті, однопартійна система. І йому було від того сумно, що ми і бачимо на фото…
Представники партії, яка висунула Андрія Корнієнка, теж бігають, як “Посіпаки”, натовпом, галдять і шкодять там, де треба і не дуже.
Словом, прошу не судити строго. Такий от погляд. І не ображайтесь, шановні кандидати. Асоціації з рештою персонажів, шановні читачі, додумайте самі )))))
Руслан Марцінків:
Михайло Вінтоняк:
Ірина Кулинич:
Любомир Слободян:
Володимир Чорноус:
Ярослав Свелеба:
Comments are closed.