Фітель спотикання

Минула сесія Івано-Франківської міської ради не тільки не поставила крапку «виконкомівському непорозумінню», а навпаки – завела його у глухий кут.

Уже чотири місяці депутати узгоджують кандидатури виконкомівців із міським головою Віктором Анушкевичусом. Мер погодився поміняти кількох заступників, проте не згодився «злити» свого козирного туза – першого зама Зіновія Фітеля. Натомість «Свобода» заявила, що не хоче виконкому, в якому є саме він.

Без офіційних претензій

Зіновій Фітель став тим проблемним ядром, через яке й почався рух до відставки попереднього виконкому. Через нього так довго тривали переговори й саме через нього минулого четверга не затвердили новий склад. У депутатів була ідея внести 15 кандидатур, а посаду першого заступника залишити вільною. Але міський голова на це не пішов.

Перший віце-мер – надто серйозна фігура, щоб молоді депутати змогли відкрито висловити йому претензії. Тож їм було легше послатися на неефективність усього виконкому. Мабуть, думали, що пригрозять меру відставкою і той піде на все. Помилилися. Цим міський голова підтвердив, що не лише переживає за крісло, а й думає про те, хто захищатиме тили. Анушкевичуса часто немає на місці. І хто займається містом, коли він у відрядженні, відпустці, на лікарняному? Зрештою, навіть якщо мер є, це не заважає йому часто відправляти замість себе Фітеля. Нагадаємо свіжий приклад: коли люди перекрили дорогу на Мазепи, то до них пішов саме Фітель. Меру потрібна людина, на яку він може опертися. Таких у місті обмаль. А з них охочих на посаду віце-мера – лише Зіновій Фітель.

Натомість «Свобода», певно, ладна була проголосувати за будь-кого, аби без Фітеля. Чому? Назвати офіційні причини такої позиції депутати не спромоглися. З грудня минулого року вони жодного разу не пояснили своєї категоричності ані йому, ані на загал. Правда, позаочі розмов вистачало.

Основна претензія, яку називали у кулуарах, це те, що Зіновій Фітель начебто затісно товаришує з правоохоронцями. Про таку дружбу між чиновниками та силовиками знають, напевно, всі, хто цікавиться. І вона є не тільки у цьому випадку. Відтак, щоб поплатитися за таке посадою, треба було цією дружбою добре нашкодити свободівцям. Утім, чи були такі факти, не знаємо.

Свій до свого

Кілька місяців тому депутати розділили посади заступників мера. Крісло Фітеля пообіцяли Руслану Гайді, керівнику «Теплокомуненерго». Посаду Миколи Саєвича спершу пропонували колишньому голові Долинської РДА, а нині заступнику директора ЄРЦ Петру Шкутякові, а пізніше – депутату міськради Ріяфету Гасимову. Крісло Любомира Слободяна – спочатку Оксані Федорович (голова Туристичної Асоціації Івано-Франківщини), а потім Ірині Кулинич (директор департаменту економічної політики у Львові). Обидві, кажуть, відмовилися.

Мер вислуховував подання, навіть провів кілька співбесід із претендентами. Але потім відмовився. Сказав, що всі заступники мають бути його людьми, бо виконком це не політика, а господарка. При цьому дозволив фракціям сформувати другу частину виконкому – ту, що працює на громадських засадах. Так, мали ввести своїх людей «Фронт змін», «Батьківщина», «УДАР», а найбільше – «Свобода».

Меру було непросто. Поїхав навіть до Києва, щоб говорити із людьми, наближеними до Олега Тягнибока. Ніби зумів їх переконати, що виконком має бути із Зіновієм Фітелем. І навіть отримав документ з підписом уповноваженої від «Свободи» людини, яка затвердила виконком із 16 осіб разом із Фітелем. Про це міський голова не побоявся зізнатися на сесії. І пообіцяв, що у перерві покаже папір головам фракцій.

«Репортер» і собі попросився подивитися. Мер відмовив. Як пізніше з’ясувалося, не тільки нам, а й іншим фракціям. Той загадковий підпис вдалося побачити тільки кільком свободівцям.

Отже, дві людини у виконкомі мають бути точно – за посадами. Це мер Вік­тор Анушкевичус і секретар міськради Микола Вітенко. Крім цього, від самого початку депутати не зазіхали на заступника з гуманітарних питань і керуючого справами МВК. Як Михайло Верес, так і Андрій Лис, люди мера, практично мали недоторканність. А от інші два заступники – Любомир Слободян і Микола Саєвич – повинні були поступитися посадами.

Керівник ЦНАПу Руслан Панасюк мав поміняти Любомира Слободяна. Панасюк за фахом лікар, двічі був депутатом, перетинався із мером та його оточенням у бізнесових питаннях. Один із тих, хто у 2008 році став депутатом завдяки «Блоку за Віктора Анушкевичуса». Відомий ще й тим, що є близьким товаришем Андрія Лиса, подейкують, кумом. Може, саме тому він залишився одним із небагатьох «промерівських» і при непоганій посаді аж дотепер.

А перший заступник директора департаменту комунального господарства Василь Білик, прогнозувалося, піде на підвищення. Він, на правах одного із найдосвідченіших комунальників, мав дослужитися до заступника з питань ЖКГ. За задумом, подвійну посаду, яку свого часу з’єднали (заступник мера з комунальник питань і керівник департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку) мали б знову роз’єднати.

А очолити департамент мав ще один заступник директора департаменту Михайло Смушак – людина, якій легко вдалося знайти спільну мову із «Свободою». Попри те, що він працював у ЖКГ ще до них.

Переутвердитись у новому виконкомі мали лише кілька людей. Дмитро Демків – вдруге увійти у виконком за квотою «Нашої України», Олександр Кулик – від «Фронту змін», а Анатолій Богуш – за квотою мера. Ще чотирьох свободівці планували завести на громадських засадах. Із колишніх залишався тільки Руслан Руско, решта – Вадим Войтик, Іван Креховецький та Олег Загурський – вперше. Нових людей у виконком запропонували «Батьківщина» та «УДАР»: Ярослава Зуб’яка та Любомира Богославця відповідно.

Вода у ступі

Вже від початку сесії Віктор Анушкевичус намагався уникнути розгляду цього питання, просив перенести на два тижні. Мовляв, так треба через юридичні питання. Врешті, пояснив, що кандидатури заступників треба заслухати на депутатських комісіях і навіть погодився на вимогу Сергія Борзова, що його майбутні зами прийдуть на співбесіду із депутатськими фракціями.

«Я сьогодні не візьму на себе відповідальність, щоб місто втратило такого фахівця – Фітеля Зіновія Ігоровича, – сказав Анушкевичус. – Мені важливо, щоб він працював, і я буду все робити для цього».
Опонував йому нардеп Руслан Марцінків. Сказав, що не розуміє цього пафосу, бо з січня виконком не працює. А до тих проблем, які місто має стосовно ремонту вул. Шевченка, будівельних конфліктів і т. д., причетний якраз Фітель.

«Я не піду на це, прий­майте рішення, яке хочете, – відрізав мер. – Шановні, я 50 років вважав себе чоловіком і на 51-му кимось іншим не стану».

Марцінківа підтримав Роман Онуфріїв. «Уже четвертий місяць товчемо воду в ступі, тому що міський голова боїться, напевно, прий­няти певні кадрові рішення, – сказав він. – Усі фракції міськ­ради працюють ефективно, ми вчасно приходимо на сесії та вчасно збираємо комісії. Натомість, ви демонструєте несприйняття та неповагу, бо не вносите питання про виконком. Це шлях у нікуди».

Врешті, Руслан Марцінків звернувся до Фітеля. «Ви ж бачите, що рада проти вашої присутності?» – сказав він і закликав віце-мера подумати та «як чоловік, піти з посади».

Від імені якої ради говорив Марцінків – невідомо. Адже він депутат Верховної Ради, а не міської. А в міськраді проти Фітеля лише «Свобода», натомість «УДАР», «Фронт змін» і «Батьківщина» такої позиції не поділяли.

Зіновій Фітель у відповідь нагадав про те, що він заслужений будівельник і має відзнаки за заслуги перед областю й містом. «По-чоловічому було б, Руслане Романовичу, – звернувся він до Марцінківа, – щоб ви починали зі мною говорити з грудня. Тому я залишаю за собою право подумати».

Дискусії ні до чого не привели. Мер таки вніс кандидатуру Фітеля, а всі утрималися. Отже, старий виконком працює. Переговори тривають.