Згромадження машин і маршруток, маленька сцена, виписане балончиком для графіті, щоправда, не на самій будівлі, а на білих листках паперу слово «Задовбали» (саме так франківські організатори вирішили перейменувати назву «Дістали», бо алюзія на «до сталі» видалася поки що занадто радикальною) — так виглядало «підніжжя» Білого дому в понеділковий ранок.
Акція протесту «Дістали» була всеукраїнською, а її джерелом і відповідно найбільшим осередком — Київ, там як кількість учасників, так і машин та атрибутів значно перевищувала франківський варіант. Як запевнили самі натхненники цього дійства — «Дістали» — це тільки перший крок прямої дії на заклик «Маніфест середнього класу», який був розміщений на сторінках інтернет-видання «Українська правда».
Організаторами акції у Франківську стали два місцевих громадських діячі, а саме — Руслан Коцаба — лідер обласної «ПОРИ» та Юрій Соловей — голова «Громадського форуму». Як стверджував під час виступу пан Коцаба, усе їхнє завдання полягало тільки у тому, щоб купити шість пачок паперу, роздрукувати вісім тисяч флаєрів і поскликати друзів та знайомих. Дивно, що до акції приєдналися й приблизно десяток маршрутних таксі, бо, за чутками в натовпі, участь кожного з них обійшлася десь в межах — 300 грн. То чи водії маршруток прибули під облраду з почуття солідарності до середнього класу, чи то хтось з цього середнього класу таки забезпечив їм матеріальну допомогу.
Та основними учасниками акції стали, як й малось на меті, представники середнього класу, які вишикували рядочком джипи під облрадою. Якщо на таких машинах їздить франківський середняк, то цікаво, на чому ж тоді має їздити те, що іменується «вищим» класом. Апофеозом і відповідно основою акції було трихвилинне сигналення автомобільними клаксонами. За словами одного з власників авто, Романа Горбачевського, він взяв участь в акції тому, що «такий бардак, який є в нас в країні, більше не може бути дальше. Хтось заробляє на цьому, і не такі вже люди дурні, як дехто думає. Я простий підприємець, а джип я купив, бо заробив ці гроші».
За словами того ж пана Коцаби, ідея всього у тому, щоб привернути увагу влади, яка котиться в прірву, на те, що середній клас не хоче вимирати так як вона. А весь символізм дійства закорінений у правилах дорожнього руху. Цитуємо дослівно: «є такий принцип у водія, коли придурок переходить дорогу, йому треба посигналити, бо ніхто не хоче за того придурка самому гинути. Зараз влада як той дебіл, що переходить дорогу, а ми їм даємо сигнал». Обурення діями влади від імені середнього класу висловив також Юрій Соловей, він запевнив, що «якщо хтось думає в цій країні, що хтось щось забере і на це не буде ніякої громадської реакції, то не за горами навіть другий майдан, але він буде жорсткіший». Судячи з усього, другий майдан мала б зібрати нова громадська сила, щоправда, про її політичну позицію, а відповідно й новий варіант владної верхівки, поки що не повідомляють. Суто теоретично до складу цієї сили мали б увійти й учасники понеділкового «Задовбали» — «ПОРА» та «Громадський форум».
Не обійшлося й того ранку без міліції, точніше без працівників ДАІ, які старанно фотографували номери машин. На що пан Коцаба також звернув увагу і попрохав їх зазнимкувати також номери машин місцевих депутатів, які припарковані всупереч правилам дорожнього руху. Він з розумінням поставився до працівників правоохоронних органів, які, за його словами, знаходяться під егідою «клоуна Луценка, який зараз працює тільки на свій піар». Щоправда, перед цим ще назвав їх «безхребетними», на що працівники ДАІ ніяк не відреагували і спокійно далі продовжували свою роботу — фотографували номери машин.
Що ж до самої влади, то ніхто з її місцевих представників до протестуючих не вийшов. В облраді в той час проходила чергова сесія, так що тільки у вікна вряди-годи виглядали секретарки та чиновники. А от з міськради таки висипалася жменька людей, щоправда далеко від рідних дверей відходити вона не стала.
Кількість самих протестуючих була не надто чисельною, скидалося, що представників середнього класу, яких «задовбала» влада у Франківську, не так вже й багато. А «нижчий» клас у той понеділок побрів чи то на роботу, чи то до церкви, адже криза не криза, а все ж таки свято Анни. Хоча тим, хто молився в найближчих до Білого дому церквах, службу було ледь чути через сигналення автомобілів. А шкода, бо, напевно, молитва таки швидше доходить до Бога, ніж звуки автомобільних клаксонів до влади.
Comments are closed.