Називна комісія
З ініціативою перейменувати вулицю до міської влади може звертатися будь-хто: громадська організація, політична партія, ініціативна група. Пропозиції опрацьовує комісія з питань адміністративно-територіального устрою, до якої входять історики, краєзнавці, комунальники, архітектори. Часом питання знімається. Якщо ж комісія дає позитивну відповідь, то питання виносять на розгляд виконкому, а звідти – на сесію міськради.
До речі, за словами помічника заступника міського голови Наталії Перцович, ця комісія створена ще десь в 1960‑х роках. Положення про комісію наразі немає. Певне, не збереглося. «Принаймні, мені сім років тому мої попередники його не передали, – каже Наталія Перцович (вона є секретарем комісії – Ред.). – Передали тільки список перейменованих вулиць з 1991 року, звернення, протоколи, рішення. І то не всі. За положенням, можливо, треба звертатися до архіву».
Чому комісія роками працює без положення і ніхто не переймається його відсутністю – наразі невідомо.
Комплексний підхід
За словами заступника міського голови і голови цієї комісії Зінаїди Федорук, аби поміняти назву вулиці, не обов’язково робити громадські слухання. Законодавством не передбачено. «Однак, якщо є якась велика вулиця, то можливо й варто питати людей, – говорить Федорук. – Наші краєзнавці розробили певну концепцію, і ми за нею працюємо. У стратегії записано, що Івано-Франківськ має бути туристичним містом. Тому ми звертаємо увагу на те, щоб давати назви не хаотично, а відповідно до певної епохи. Щоб, наприклад, проводячи екскурсію, мати можливість комплексно розповідати про історію міста. Це дуже складна справа, і ми все це обговорюємо. Найважливіше – це має бути відомий діяч, ім’я якого є в енциклопедії абощо».
Таким чином, на одному з останніх засідань члени викон-кому прийняли рішення перейменувати вулицю Краснодонців на вулицю Володимира Войцюка. «Щоб назвати одну з вулиць ім’ям Войцюка, виступило дуже багато людей: і народні депутати, і громадські організації, – наголошує Зінаїда Федорук. – Бо це – меценат, який усі свої кошти вкладає в розвиток України. Він живе історією країни, вкладає гроші в популяризацію українства і, я думаю, він вартий того».
Слід зазначити, що попри всі добрі справи, які зробив Володимир Войцюк для Івано-Франківщини, знає його не так вже й багато людей. Нагадаємо, впродовж останніх років, працюючи двірником у Нью-Йорку, Войцюк допомагає Івано-Франківську та своїй малій батьківщині – смт. Єзупіль (Тисменицький район), підтримує фінансово. Зокрема, за його сприяння були зняті патріотичні кінострічки «Голод-33», «Нескорений», «Атенстат», газифіковано Єзупіль. Але найвідоміше, чим він відзначився – це будівництво кількох пам’ятників в Івано-Фран-ківську та Єзуполі.
Однак серед франківців він досі не відомий. Зінаїда Федорук каже, що на його 80‑річчя (3 червня 2010 року – Ред.) буде організовано свято. Можливо, тоді люди краще знатимуть, хто це такий. А на вулиці Войцюка буде вивішена пам’ятна дошка.
Люди кажуть
«Репортер» зробив невелике опитування мешканців вулиці Краснодонців і сусідніх до неї. Тож, чи знають вони хто такий Володимир Войцюк і що думають про перейменування?
Пан Роман, мешканець вул. Шкільної (сусідня): «Поняття не маю, хто такий Войцюк. На мою думку, треба було спитати в людей: чи хочуть вони, щоб вулицю перейменовували. Бо взяти хоча б те, що треба буде переробляти документи. По-друге, я вважаю, що далеко не всі знають, хто такий Войцюк. Думаю, що люди будуть згодні, правда, їм треба це довести. Якщо людина щось зробила для міста, то, звісно, на його честь можна назвати вулицю».
Пан Валерій, мешканець вул. Краснодонців: «Не знаю, хто це такий. Я тут постійно живу, пам’ятаю, колись ця вулиця називалась Городова. Це не мої справи, а ваші, перейменовувати вулицю чи ні. Зрештою, «Краснодонців» це вже таке… Бо всі навкруги дивуються, чому вулицю ще не перейменували. Хай перейменовують».
Пан Степан, працює на вул. Княгинин (сусідня): Не знаю, хто це такий. Якесь польське пріз-вище. Думаю, що люди повинні все знати, через то з ними треба говорити про назву вулиці. Вони можуть отримати інформацію з газет, радіо, телебачення. От ви сказали, хто такий Войцюк, і я тепер знаю, що це людина, яка робить добро. Якщо це дійсно так, і він старенький працює за кордоном, щоб вкладати гроші в нашу культуру, то треба перейменовувати. І я це підтримую».
Пані Алла, мешканка вул. Краснодонців: «Не знаю, хто це такий. Але думаю, що цю вулицю перейменовувати не треба, бо зараз йде будівництво, і ми бачили план забудови. За планом виглядало, що цієї вулиці скоро не буде: на місці нашого будинку буде дорога. Ця вулиця стільки років мала таку назву, ну яка вже різниця, як вона називатиметься? Більше того, вона зараз є в плані міста, бо таксисти раніше не знали, де вона знаходиться, а тепер вже знають. Тому не впевнена, що зараз знову треба щось змінювати. Зрештою, як можна уважити таку людину такою вулицею, хай би хтось прийшов і подивився, як виглядає ця вулиця. Наскільки я зрозуміла, нові будинки приєднають до Берегової. А все це буде валитися. Там буде мікрорайон дев’ятиповерхових будинків, а тут залишиться тільки одна розвалюха».
