На свій розсуд
Погано те, що мешканців ніхто не питає, як вони хочуть назвати свою вулицю і чи хочуть перейменовувати її взагалі. З цього приводу якось не прийнято проводити жодних громадських слухань чи елементарного опитування.
В Івано-Франківську долю вулиць вирішує комісія з питань адміністративно-територіального устрою, яку очолює заступник міського голови Зінаїда Федорук. До комісії входять краєзнавці, історики, представники управління житлово‑комунального господарства, архітектури та ін.
Член комісії краєзнавець Михайло Головатий каже: «Основ-ні причини перейменування вулиць на перших порах становлення незалежності очевидні. Вони носили імена чужинців, нерідко ворожих Україні та її незалежності». А взагалі вулиці прийнято перейменовувати з декількох причин. Змінюють ті вулиці, які були названі на честь тоталітарних героїв. Інколи міняють назви через те, що їх потрібно уточнювати. Деколи — з технічних міркувань.
Зазвичай ініціаторами перейменування вулиць стають громадські чи релігійні організації. Вони звертаються з листом, в якому обґрунтовують мотиви перейменування. До листа можуть додаватися історичні довідки чи вирізки з газет. Інколи ініціаторами зміни назв вулиць стають самі члени комісії. А от питати думки мешканців у нас чомусь не прийнято.
До прикладу, вулицю Будівельників збудували приблизно 20 років тому. Після перейменування її на честь Івана Павла ІІ на міських форумах з’явилося багато скарг з цього приводу. Мовляв, для вулиці у спальному районі міста, на якій самі коміблоки, назва Будівельників підходить найкраще. Проти цього перейменування виступила й громадська організація «Асоціація будівельної галузі м. Івано-Франківська». Противниками перейменування були й деякі члени комісії. Проте вулицю все‑таки перейменували. За словами Головатого, було звернення греко‑католицької церкви із проханням назвати одну із вулиць іменем Івана Павла ІІ. Зупинилися на Будівельників.
Народу — безкоштовно
Та найбільше після перейменування вулиць люди стурбовані тяганиною з документацією. Куди йти? Які документи міняти? І найголовніше: скільки це буде коштувати?
За інформацією «Репортер» звер-
нувся до заступника начальника «Обласного бюро технічної інвентаризації» Андрія Стефаніва. Він нас запевнив, що зміна вулиці не потребує ніяких змін документації: «Місцевий орган самоврядування подає інформацію про зміну назви вулиці в інформаційний центр Міністерства юстиції. Ті вносять відповідні зміни в реєстр. А в документах, які будуть видаватися після зміни вулиці, вписується як стара, так і нова назва вулиці. Документи залишаються дійсними і за старою, і за новою назвою», — пояснює Андрійчук.
Старший інспектор ВГІРРФО Івано-Франківського міського відділу УМВС Галина Любавіна пояснює: «Після зміни вулиці люди мають звертатися у ЖЕО. Підходять з документами, їм ставлять відповідні штампи у паспорт». Кого ЖЕО не обслуговує, то ті звертаються безпосередньо у паспортний стіл. Єдина проблема, яка може виникнути, — це черги, які доведеться все‑таки перечекати. На запитання, скільки це коштує, Любавіна відповіла, що ця процедура є абсолютно безкоштовною.
Декілька порад владі
Виглядає на те, що єдиним, хто матеріально страждає від перейменування вулиць, є міський бюджет. За словами начальника УЖКГ Івано-Франківського міськвиконкому Петра Косюка, одна табличка із назвою вулиці коштує приблизно 20‑40 гривень. Є й дорожчі таблич-ки, з підсвіткою. Вони можуть коштувати і до 200 гривень, але в обласному центрі їх немає. А для мешканців міста цей процес мав би проходити абсолютно безболісно і безкоштовно. Проте «Репортер» від незадоволених жителів перейменованих вулиць передає владі декілька порад.
По-перше, непогано було б перед тим, як міняти назви, порадитися з мешканцями. По-друге, ввести таку практику: на табличках, де вказуються назви вулиць, писати як стару, так і нову назву. По-третє, відкрити гарячу лінію, куди можна поскаржитися, якщо за переоформлення документів хтось вимагає гроші. Адже не всі знають, що документи переробляють безкоштовно.
