Погано те, що мешканців ніхто не питає, як вони хочуть назвати свою вулицю і чи хочуть перейменовувати її взагалі. З цього приводу якось не прийнято проводити жодних громадських слухань чи елементарного опитування.

В Івано-Франківську долю вулиць вирішує комісія з питань адміністративно-територіального устрою, яку очолює заступник міського голови Зінаїда Федорук. До комісії входять краєзнавці, історики, представники управління житлово‑комунального господарства, архітектури та ін.

Член комісії краєзнавець Михайло Головатий каже: «Основ-ні причини перейменування вулиць на перших порах становлення незалежності очевидні. Вони носили імена чужинців, нерідко ворожих Україні та її незалежності». А взагалі вулиці прийнято перейменовувати з декількох причин. Змінюють ті вулиці, які були названі на честь тоталітарних героїв. Інколи міняють назви через те, що їх потрібно уточнювати. Деколи — з технічних міркувань.

Зазвичай ініціаторами перейменування вулиць стають громадські чи релігійні організації. Вони звертаються з листом, в якому обґрунтовують мотиви перейменування. До листа можуть додаватися історичні довідки чи вирізки з газет. Інколи ініціаторами зміни назв вулиць стають самі члени комісії. А от питати думки мешканців у нас чомусь не прийнято.

До прикладу, вулицю Будівельників збудували приблизно 20 років тому. Після перейменування її на честь Івана Павла ІІ на міських форумах з’явилося багато скарг з цього приводу. Мовляв, для вулиці у спальному районі міста, на якій самі коміблоки, назва Будівельників підходить найкраще. Проти цього перейменування виступила й громадська організація «Асоціація будівельної галузі м. Івано-Франківська». Противниками перейменування були й деякі члени комісії. Проте вулицю все‑таки перейменували. За словами Головатого, було звернення греко‑католицької церкви із проханням назвати одну із вулиць іменем Івана Павла ІІ. Зупинилися на Будівельників.

Та найбільше після перейменування вулиць люди стурбовані тяганиною з документацією. Куди йти? Які документи міняти? І найголовніше: скільки це буде коштувати?

За інформацією «Репортер» звер-

нувся до заступника начальника «Обласного бюро технічної інвентаризації» Андрія Стефаніва. Він нас запевнив, що зміна вулиці не потребує ніяких змін документації: «Місцевий орган самоврядування подає інформацію про зміну назви вулиці в інформаційний центр Міністерства юстиції. Ті вносять відповідні зміни в реєстр. А в документах, які будуть видаватися після зміни вулиці, вписується як стара, так і нова назва вулиці. Документи залишаються дійсними і за старою, і за новою назвою», — пояснює Андрійчук.

Старший інспектор ВГІРРФО Івано-Франківського міського відділу УМВС Галина Любавіна пояснює: «Після зміни вулиці люди мають звертатися у ЖЕО. Підходять з документами, їм ставлять відповідні штампи у паспорт». Кого ЖЕО не обслуговує, то ті звертаються безпосередньо у паспортний стіл. Єдина проблема, яка може виникнути, — це черги, які доведеться все‑таки перечекати. На запитання, скільки це коштує, Любавіна відповіла, що ця процедура є абсолютно безкоштовною.

Виглядає на те, що єдиним, хто матеріально страждає від перейменування вулиць, є міський бюджет. За словами начальника УЖКГ Івано-Франківського міськвиконкому Петра Косюка, одна табличка із назвою вулиці коштує приблизно 20‑40 гривень. Є й дорожчі таблич-ки, з підсвіткою. Вони можуть коштувати і до 200 гривень, але в обласному центрі їх немає. А для мешканців міста цей процес мав би проходити абсолютно безболісно і безкоштовно. Проте «Репортер» від незадоволених жителів перейменованих вулиць передає владі декілька порад.

По-перше, непогано було б перед тим, як міняти назви, порадитися з мешканцями. По-друге, ввести таку практику: на табличках, де вказуються назви вулиць, писати як стару, так і нову назву. По-третє, відкрити гарячу лінію, куди можна поскаржитися, якщо за переоформлення документів хтось вимагає гроші. Адже не всі знають, що документи переробляють безкоштовно.

 

Читайте Репортер у Google News