Торгуємо Бюстгальтерами: — Кажуть, що Небо не створило одну людину вищою або нижчою від іншої. Й коли вірність не винагороджується, люди відчувають себе зрадженими, бо все, чим вони жертвували для компанії, виявилось нічого не вартим. Віра втрачається, особливо коли багатьом керівникам підвищують виплати за рахунок скорочення кадрів. Крім того, через раптову втрату доходів безробітна людина, тіпа твого сина, вже не спроможна сплатити борг за те, се, забезпечити медичне обслуговування для членів родини, заплатити за навчання, а також підтримувати звичайний життєвий рівень. Це призводить до розпачу й викликає почуття нікчемності.
Банан:
—?Одна сім’я купила дім у час економічного буму. Переконані в подальшому рості зарплати, вони взяли високу іпотечну позику. Але коли бум ущух, вони вже не могли сплачувати її та були змушені продати дім за ціну набагато нижчу від тої, що було заплачено за нього. Хоча ця сім’я вже продала свій дім, вона все ще сплачує за нього борг. Ситуацію членів сім’ї обтяжує ще й те, що їм доводиться ще сплачувати рахунки через нерозсудливе використання кредитних карточок. Батько витрачає гроші на кінських перегонах і сім’я щораз глибше загрузає в борги. Однак багато сімей зробили зміни, котрі принесли їм щастя. Твоє слово.
Кака Нью О: — У понад двадцяти регіонах Німеччини паралельно з євро запровадили місцеву валюту. В різних містах Німеччини її називають по?різному: роланди, юстуси, регіо, чімгауери. Це такі самі гроші, як євро. От тільки виглядають інакше й запроваджені не державою, а місцевими банкірами і підприємцями. — Банан поцілував Кака Нью О в зів’ялу щічку. — Курс цих грошей такий самий, як і в євро. Тепер цими грошима, як і державними, можна розрахуватися у магазинах, перукарнях і барах. Не Сука О, яка ж причина появи цих грошей?
—?Це серйозна річ і дуже виразний сигнал для європейських фінансистів про те, що з євро не все гаразд. Французький Бульвар!
—?Що? Я не сплю. Закінчився Тиждень моди в Парижі. Знаю — це знову влетить мені в копієчку. Це вже сьомий випадок, коли мені нав’язують позашлюбну дитину. То Стюардеса, то Масажистка. Ці бля, так виглядає, змовились і вирішили познущатися з мене. А ця офіціантка з лондонського пабу стверджує, що виховує від мене п’ятирічну доньку. Та я ж ніколи в тому Лондоні не був! Про що це я, га? Ага. Це вам не «Титанік». Цей дощ надовго. Однак є такий вислів: кожен мужчина має право наліво, — сміється, шкірить гнилі зуби, а з рота в нього так і смердить. — У розумних межах звичайно.
— Так, Не Сука О? А це хто в «Химеру» пре?
—?Андрухович.
—?А хто він такий?
—?Людина-піар. Кажуть, що вже й співає. Ще трохи і в космос полетить.
Й регочуть.
— Ідіоти! — й собі з них регочу. — Кругом одні ідіоти. Замість того, аби піаритись, сидять на лавочках і шмарклі розпускають. Піаритись треба. От хочете, аби вас по ящику показали?
—?Хочемо. Хочемо.
—?От і добре.
—?А що — це добре?
—?Що хоч щось хочете. Ідіоти.
—?Ні. Ми галичани.
—?Ні. Ви ідіоти. Скоро вимрете. А тут будуть жити багаті й розумні ідіоти. Яка різниця? А ніякої. Просто одним ідіотам бог дає все, а іншим нічого. І знаєте, чому він так чинить? А тому, що тільки багаті ідіоти його за це прославлятимуть. Ну, як вам я?
—?Вставляє. — Вона встала. Взяла склянку й відвернула очі. — І оце барахло так довго мені подобалось, — мовила про горілку «Цісарська». Потім випила. — Х…я якась!
Класний Льотчик: — Не Сука О, може, будемо триматися в межах пристойності?
—?Авжеж, — погодилась вона. — Найкращі клоуни обходяться без слів. Чи не так, Маестро? — спитала мене. Спочатку зсунула з голови перуку, тоді маску старої бридкої карги, далі — смердюче лахміття, те, се, — гладила мене по голові й усміхалась. — Якщо надумаєш іти на репетицію, я буду в своєму номері. Всі інші також підвелись. Й пішли. Хто куди.
—?Не йди, будь ласка. Я вже втомився бути поганню.
—?Справді? — Тетяна зараз була дуже красива. — Я знаю, так, знаю, що ти зараз про мене думаєш. Що всі жінки відьми, те, се. Так. Я гірша. Я розіб’ю твоє серце. Просто так. Розумієш?
—?Авжеж. Мені потрібно випити.
Потім ми лежали під парасолею від сонця на простелених на піску рушниках, і Тетяна сказала: — Ти йди у воду перший, а потім я. Обама знову переміг Маккейна на дебатах.
—?Ти щось сказала?
—?Ні. Тобі просто причулося.
Трохи пройшов по мілкому від берега, а тоді пірнув у холодну глибочінь і поплив під водою. Потім повернув назад до берега, де на мене чекала Тетяна. Вона вже стояла по пояс у воді, її волосся блищало, а із засмаглих зграбних плечей збігали прозорі краплі. Я міцно обняв її, і нас захлюпнуло набіглою хвилею.
Потім я поцілував її і сказав: — Я люблю тебе, Тетяно.
—?Ти щось сказав мені?
—?Ні. Тобі це, мабуть, просто причулось.
—?Тоді я тобі щось скажу. Можна? Ми вагітні.
—?Он як? Тоді — давай ще пірнемо разочок, обнявшись за плечі.
—?То тепер ми житимем разом? Чи ти хочеш знати правду? Я була такою дурепою, що навіть не прошу в тебе пробачення.
—?И не треба. Спроби створити досконале суспільство завжди зазнавали фіаско. Давай просто стрибнемо ногами в небо. Та й Бог не вічний. Люблю.
Comments are closed.