Ми вже кілька номерів підряд говоримо про те, що опалення у Івано-Франківську і досі не включили. Проте нічого так і не змінюється. Батареї продовжують залишатися крижаними, дошкільнята і далі не ходять в садочки, а школярі вчаться на третину менше — тривалість уроку скорочена до 30 хвилин. Цікаво, що вони встигають вивчити за цей час? І ще: чому, оголосивши про закриття дитячих садочків, наші чиновники, приміром, не подумали про те, щоб відправити батьків, яким нема де діти своїх малят, в оплачувану позачергову відпустку?
Риторичних запитань настільки багато, що їх можна продовжувати задавати ще довго. Наприклад, чому в мешканців Івано-Франківська немає гарячої води? Або: коли вона все ж таки буде? На це директор ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Арсен Блащук зауважує, що замість подачі гарячої води підприємство потрохи прогріває садки і школи. І як тільки включать опалення, одразу ж включать гарячу воду. Ще він наголошує, що з дня на день вони очікують на право користуватися газом і сподівається, що до кінця тижня з цієї ситуації врешті-решт якимось чином вийдемо.
А.?Блащук зауважив, що в місті є 35 котелень, і всі вони є власністю міської громади. Скільки працювало станом на 4 листопада, він не знав, тому що знаходився «в дорозі», а тому відправив нас до диспетчерської служби. Порадою ми скористалися. Спершу ми зателефонували у диспетчерську службу міськвиконкому («080»), де натрапили на головного спеціаліста служби 080, під позовним номером «1». «Це саме його (А.?Блащука, — ред.) питання, він має бути в курсі і надати вам всю інформацію. Бо це його підприємство і він обслуговує ці котельні. Тому звертайтеся в приймальню», — відповіли нам.
Відтак нам нічого не залишилося, як телефонувати в приймальню ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Тільки тут ми вже довідалися про те, що існує ще одна диспетчерська служба, вже самого підприємства, яка відповідає за номером «082». Можна було б, звісно, поставити під сумнів доцільність дублювання оцих всіх служб, але краще не будемо. Бо їм там «вгорі» все-таки видніше.
Однак не можемо ніяк збагнути: чому цей номер «1» служби «080» не направив нас одразу до служби «082»? Може вони взагалі не знають про їх існування чи, навпаки, знають, але між ними існує якась прихована конкуренція чи ще щось? Врешті-решт ми довідалися, що станом на четверте листопада у Івано-Франківську працювало 19 котелень. Окрім того, планувалося запустити ще дві.
Насправді запитань у нас залишилося ще достатньо. Наприклад, чому кожного року виникає одна і та сама проблема — через борги немає ліміту газу? Чому тепловики разом з мерією починають бити на сполох вже восени, а решту року питання або не розглядають взагалі, або розглядають невміло, а тому маємо з ним щороку проблеми. Чому думка про те, що треба брати кредити також з’являється запізно. І чому не можна налагодити збір коштів так, щоб кредити були не потрібними. Невже все це не можна спрогнозувати?
Директор ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» каже, що не можна. «Це велика тема, я повернуся на другий тиждень, подзвоните мені і я вам все розкажу», — підсумовує він. Щоправда перед тим він наголосив, що ми — журналісти, працюємо «з бойових дій, з фронту», і могли б давати якісь матеріали окрім опалення, бо так ми тільки шкодимо справі. «Треба трошки витримати паузу, а тоді можна розказувати все, що завгодно», — каже А.?Блащук.
А нам стає цікаво: як можна витримувати паузу, якщо вдома в квартирі 12?14 градусів тепла і маленька дитина? Ще й влада разом з мером не має жодної сміливості, щоб сказати людям про помилки, а разом з тим і кроки вирішення проблеми, щоб не сіяти паніку серед населення і не породжувати чутки. Однією з помилок можна було б назвати відсутність стратегії. Таке враження, що зима прийшла серед липня і про її прихід не міг здогадатися ніхто. А тому варто було б спитати у тепловиків: можливо треба омолодити менеджерів їхнього підприємства? Бо хтось би мав все ж таки за це відповісти.
Така от ситуація. І причина фальш?старту опалювального сезону в тому, про що нещодавно говорив і Президент, реагуючи на черговий недолугий заклик Юлії Тимошенко щодо «реприватизації та націоналізації підприємств», — держава, влада — найгірший, найменш ефективний власник. У випадку з теплокомуненерго і управлінськими структурами виконкомів, відповідальними за комуналку, це і підтверджується. Головна мета «чиновника, який не є власником», не «як зробити ефективним кероване підприємство», а як знайти «тоненький краник» в немалих фінансових потоках оплати за комуналку і скерувати той краник в потрібну «кишеню». Тут ми не говоримо про якогось конкретного чиновника, а про явище загалом. Проблема ще в тому, що комунальне підприємство не вміє робити те, що мусить дуже добре вміти приватник — збирати кошти за надану послугу.
Як приклад можемо згадати енергопостачальні компанії ДО і ПІСЛЯ приватизації. Колись там була така ж криза неплатежів (населення і підприємства хронічно не платили за електроенергію, рівень оплат за спожите був часом на рівні 40 відсотків), звичними були «віяльні відключення» мікрорайонів і навіть цілих населених пунктів, але коли підприємства приватизували, то одразу ж «з’явилися» контролери, які постійно і наполегливо «нагадували» про себе і про борги за електроенергію.…І за півроку-рік рівень оплат вийшов на відмітку 90?100 відсотків, а часом і більше.
Тому стратегічно перший варіант вирішення проблеми комуналки — все, що можна віддати приватнику, — треба віддати. Бо він ефективніший. Звичайно ж, соціальну сферу треба максимально «соціалізувати», встановивши мінімальні рівні рентабельності на комунальні монопольні послуги, і жорстко контролювати це антимонопольними та ціноконтролюючими структурами.
Або ж (варіант другий) чекати, коли астероїд (а він, кажуть астрономи, вже «на підльоті»), вдарившись об Землю, змінить її вісь так, що Україна опиниться десь біля екватору і клімат у нас стане як в Таїланді — цілий рік +30?%.
Третій варіант виходу з кризи — це сподіватися, що український чиновник стане ЧЕСНИМ і ЕФЕКТИВНИМ. Але ймовірність такого розвитку подій насправді набагато менша, аніж у випадку з астероїдом…
Comments are closed.