Чотири на всіх
На заході вважається, що людина не повинна чекати на зупинці громадського транспорту більше трьох хвилин. Там на зупинках чітко прописаний графік руху. По ньому можна звіряти годинник. В Івано-Франківську таких табличок давно немає. Та за нинішнього стану вони були б марними. Містом курсують 270 автобусів, які часто-густо порушують графік руху, прописаний у паспорті кожного маршруту. За цим фактично немає кому прослідкувати, адже контролем за автобусами від влади займаються працівники відділу транспорту і зв’язку міськвиконкому. А їх лише чотири.
Дещо вдається фіксувати. «Протягом двох років ми за різні порушення розірвали угоди з вісьмома перевізниками», — каже начальник відділу Ігор Гнатів.
До контролю долучаються і прості мешканці, які зі своїми скаргами дзвонять у міськвиконком. Скаржаться здебільшого на куріння в салоні, хамство водіїв, тривалу відсутність автобусів на маршруті тощо. Штрафи за порушення ліцензійних умов на перевізників накладає Головтранс-інспекція — від 340 до 1700 грн.
Зарубали депутати
За радянських часів у місті діяла система контролю, коли на зупинках стояли спеціальні пристрої, через які водії зв’язувалися з диспетчером. «Якою б вона не була недосконалою, але ж то був контроль, — каже Ігор Гнатів. — Утім, з переходом на систему приватних перевезень у 1996 році близько десяти років контролю за рухом автобусів містом не було».
Минулого року відділ транспорту спільно з компанією «Netgroup» розробили програму автоматизованого контролю за автобусами. В місті мала бути створена центральна диспетчерська служба. В кожному маршрутному автобусі планувалося встановити міні-комп’ютер з антеною, а на кінцевих зупинках та в центральній частині міста — контрольні пристрої. Кожного разу, коли машина проїжджала би повз них, на комп’ютері в центральній диспетчерський відображався б її маршрут. Міськвиконком програму затвердив, але депутати на сесії міськради не розглянули — навіть не включили до порядку денного.
Нещодавно до Івано-Франківська приїжджали представники волинської фірми «Візор», яка займається системами зв’язку. Їхня пропозиція контролю за маршрутами базується на системах GPS. Тобто контрольні точки непотрібні, місцезнаходження кожного окремого автобуса можна відслід-ковувати в режимі онлайн.
Наразі відділ транспорту опрацьовує цю систему і готує нову програму на розгляд міськвиконкому та сесії міськради. «Будуть гроші — будемо робити. Більшу частину програми фінансуватиме місто, а комп’ютери для автобусів перевізники мають купити самі», — каже Ігор Гнатів.
Петро Олексин, приватний перевізник, говорить, що комп’ютерну систему контролю можна було би поставити, але не за їхній кошт: «Підприємці самі зацікавлені у дотриманні графіку. Час від часу ми самостійно контролюємо рух своїх автобусів».
«Така система вартує величез-них грошей, — каже приватний перевізник Тарас Гурик. — А підприємці і без того ледь зводять кінці з кінцями. Вартість проїзду не підвищується, натомість кредити, пальне, запчастини — дуже дорогі».
На місто не розраховуйте
Кожне поважне місто має турбуватися про зручності своїх громадян. Однієї поширеної у західних країнах послуги Івано-Франківськ взагалі не має — вночі після 23:00 дістатися додому можна або на таксі, або на своїх двох. Взимку автобуси зникають вже з 22:00, а то й раніше.
Колись у місті був так званий «нічний експрес». Та через скандали з нетверезими пасажирами, які часом сідали в автобус, маршрут відмінили.
На думку Ігоря Гнатіва, сьогодні в Івано-Франківську є достатньо таксі, якими можна скористатися вночі. За його словами, люди самі мають розраховувати час своїх прогулянок та чим потім добиратися додому.
Серед приватних перевізників питання нічних рейсів не обговорювалося. Вони до цього ставляться скептично. За їхніми словами, вночі возити майже нікого, а навіть якщо возити за більшим тарифом, то маршрут все одно буде збитковим. «Найкраще цим зайнятися комунальним підприємствам», — каже Тарас Гурик.
Міському комунальному підприємтсву ДКП «Електроавто-транс» зараз теж не до нічних рейсів. «Ввечері така кількість пасажирів, що нам вигідніше купити їм по велосипеду, ніж щоночі їздити містом, — каже головний інженер «Електроавтотрансу» Василь Бойчук. — Ми можемо возити і цілодобово, але хто буде за це платити? Часи, коли держава все оплачувала, вже минули».
Деякі великі підприємства сьогодні узгоджують розпорядок роботи з відділом транспорту міськвиконкому, і «Електроавтотранс» підлаштовує маршрути під них. За словами Бойчука, якщо міськвиконком оплачуватиме маршрут, то будуть їздити і вночі…
Фінансова скрута, відсутність державної підтримки, недобросовісні чиновники, нещасливі підприємці — вимальовується таке собі замкнуте коло. Думати про зручності для іванофранківців за цими проблемами нема коли. Немає кому. І якщо хамство та куріння водіїв ще якось можна списати на недоліки виховання чи свідомість, то з графіком руху та нічними (вечірніми) рейсами цього не вийде. Невже люди не мають права на елементарні послуги від міста, якому платять податки?
Comments are closed.