Перед парадом найвищі посадові особи України взяли участь у спільній молитві за Україну. А саме святкування Дня незалежності у Києві розпочалося із параду військ та підняття державного прапора. На Майдані Незалежності після традиційного генеральського об’їзду і перевірки на готовність до урочистостей слово «передали» Віктору Ющенку.
Своєю промовою Президент дещо порушив сценарій святкування. Через те, що Ющенко затягнув промову на дев’ять хвилин, літаки над Хрещатиком полетіли в той момент, коли піхота ще не закінчила свої «маневри». Цього року особливістю параду став демонстраційний показ зразків озброєння та військової техніки, розміщених на Хрещатику від Майдану до Європейської площі. Після параду українців і гостей столиці розважали військові оркестри.
Ті, чия душа не жадала пафосу, могли відправитися до ландшафтного парку на виставку квітів або на Андріївський узвіз – на вернісаж. Охочі позмагатися в швидкісному поїданні вареників за путівку до Єгипту залишилися на Майдані і там дочекалися традиційного вечірнього святкового концерту та салюту.
Святкували не всі
У той час, як у Києві звучали урочисті промови та святкові феєрверки, деякі кримчани вийшли на вулиці Сімферополя з гаслами: «Долой бандеровский режим!», «Будущее Украины и Крыма – в союзе с Россией!», «НАТО – нет, России – да!», «Русскому языку – государственный статус!», «Украина – раковая опухоль на истории и территории Руси» і т. п.
Ініціатором акцій протесту в Сімферополі виступила Російська община Криму. Крім того, у заході взяли участь активісти КРО партії «Російський блок». За даними правоохоронців, у ході взяли участь близько 1000 осіб. Після покладання квітів до пам’ятника Богдану Хмельницькому колона рушила по вул. Кірова до площі Радянської. Протестувальники тримали в руках прапори Росії та скандували: «Крым – российская земля!», «Бандеровцы, вон из Крыма!» тощо.
Потім учасники заходу провели мітинг біля Постійного Представництва Президента України у Криму. Там вони відкрили «галерею спадкоємців Мазепи» – плакати із зображенням самого гетьмана і президентів України різних років. Окрім цього, активісти громадської організації «Российский Крым», скандуючи «Смерть фашизму», спалили портрет Степана Бандери. Також учасники антиукраїнського мітингу спробували передати у Представництво прапор України, до якого були прив’язані траурні стрічки з написами: «Закрыты русские школы», «Запрещается русский язык» і т. д. Проте правоохоронці не дозволили проросійським активістам пройти у відомство.
Варто задуматися
Отож для одних День незалежності України – це свято, але є й такі, для кого це траур. Доречно згадати, що напередодні центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова провів соціологічне опитування, з якого випливає, що тільки 52 % українців проголосували б за незалежність країни, якби референдум відбувся в серпні цього року. Проти проголосували б 25 %, а інші – або не визначилися би, або не пішли б на голосування.
Тут треба згадати, що під час грудневого референдуму 1991 року на підтримку незалежності України висловилися 90,3 % із 84,3 % громадян, що взяли участь у голосуванні, тобто 76,1 % всього дорослого населення України.
Comments are closed.