Хата
Наприклад, Іван Малик за кошти депутатського фонду встановив двері та зробив ремонт сходової клітки (на 11,6 тис. грн.) в будинку, де проживає сам. «Цей під’їзд давно був без ремонту — десь зо 20 років. І на прохання жильців, оскільки там був затоплений під’їзд і це вже був кінець року, за погодженням ЖЕО №?3, я дав кошти, — каже депутат і додає. — Люди хоча б відчули, що депутат живе у цьому під’їзді».
За словами Малика, він шкодує, що не вистачило коштів на ремонт інших під’їздів. А наостанок додає: хай люди звертаються до нього, і він радо дасть кошти на ремонт їхніх будинків. Шкода тільки, що його депутатський фонд (59 тис. грн.) може закінчитися вже на якомусь п’ятому зверненні. Тож читачам треба поспішати, бо пощастить найспритнішим.
Те ж саме про щедрість свого депутатського фонду каже Максим Василечко, який зробив ремонт сходової клітки у будинку, де проживають його батьки. У розмові з «Репортером» депутат спочатку дещо розгубився, а потім сказав, що до нього надійшло звернення від мешканців та жеку, і він їм не відмовив. Як не допомогти людям зі знайомими прізвищами? Лише шкода, що депутат зробив це не за власні гроші.
Василь Лютий облаштував дитячий майданчик біля будинку, де жив донедавна. Правда він каже, що цей майданчик не єдиний у його доробку. «Я працюю на цементно-шиферному. Там поселення наших людей, там живуть наші виборці та їхні діти, і я підходив саме з такої точки зору», — пояснює свій вчинок депутат.
Богдан Федьків витратив понад чверть коштів з депутатського фонду на ремонт сходової клітки та встановлення металевих дверей у будинку, де проживає сам. Утім, не забув і про сусідський будинок. «Там роками нічого не робилося, — каже Федьків, і додає, — я ці будинки особисто обстежив і знаю, що там потрібно проводити ремонти. Критерій один: там, де потрібно, туди і даю».
Робота
Ігор Кінаш придбав технічні засоби на суму майже 10 тис. грн. для відділу внутрішньої політики міськвиконкому, який, треба зауважити, сам і очолює. «Є така практика, — виправдовується він, — бо не закладаються кошти в бюджеті. Зараз є прохання в протокольну частину стільці купити. Бо такі меблі стоять, що вже давно й тієї держави нема, коли ті стільці вже були. Доводиться й такі речі робити».
Головний лікар міської поліклініки №?2, а разом з тим і депутат міської ради Оксана Ткачук чесно зізнається: те, що вона дала 21 тис. грн. із власного фонду на свою поліклініку, безперечно, пов’язано з тим, що вона там працює. «Це моя установа, — каже вона. — Я даю для хворих, і абсолютно зрозуміло, що мені ця установа ближча. Так само депутати, які працюють в інших установах, дають швидкій чи першій поліклініці». І це правда.
Адже терапевт міської поліклініки №?1, депутат Галина Винничук у минулому році витратила майже 13 тис. грн. на поліклініку, в якій працює. Нині вона зауважує, що була боржником перед цією поліклінікою, тому що за всі свої каденції жодного разу нічим їй не допомагала.
«Я маю досвід з виділенням депутатських коштів, — розповідає Галина Винничук. — Давала на УЖКГ, вони мені полатали дах. Я не знаю, як там треба було зробити, але через два роки прийшли мешканці і сказали, що в них він тече. Давала 20 тис. грн. на владнання дороги в районі Довженка, а там «хлопці круті» почали будівництво і дорогу мою розбили…». Депутат додає, що пишається розподілом своїх коштів, і в цьому році планує дати поліклініці більше.
Марія Семочко сказала «Репортеру», що фонди депутатів від «Нашої України» акумулюються всі разом. І тільки після цього, за заявками освіти, культури чи медицини, направляються туди, де потрібні. Самим же депутатам залишається 10 тис. грн., які вони роздають на свій розсуд як матеріальну допомогу. Відтак залишається загадкою, яким же чином пані Семочко вдалося взяти зі свого фонду майже 13 тис. грн. на школу №?4, в якій вона працює директором.
«Я навпаки ще й інших депутатів залучаю, щоб дали кошти, бо школа ніколи не фінансувалася. Я в ній шостий рік, коли прийшла, то школа була на нулю. Треба було щось зробити, іншого виходу не було», — каже депутат.
Марія Семочко окрім того, що дає кошти із власного депутатського фонду, залучає ще й інших депутатів. Таким чином ця школа в минулому році отримала від депутатів чималу підтримку. Вони оплатили: придбання стільців, керамічної плитки, карнизів, занавісок, таблиць, виготовлення меблів в кабінет англійської мови, заміну вікон, реконструкцію дверних блоків. Треба зауважити, що долучилися до цього представники всіх фракцій, які є в міській раді.
А начальник ЖЕО №?2 Олександра Петрик у минулому році за кошти з депутатського фонду (свого та колег) купила моторолер (понад 11 тис. грн.) та автомобіль (понад 30 тис. грн.). За її словами, моторолер має позаду причіпок і використовується для того, щоб електрозварник туди кинув свої шнури, балони, карбід і т.?д. А автомобілем користується майстер для внутрішніх робіт.
«Якщо в інших жеків немає депутатів, то нехай вони з ними працюють. Адже кожен депутат закріплений за певною територією. Є депутати, які приймають громадян у приміщеннях жеків. Якщо вони їх використовують, то хай начальники жеків домовляються правильно», — радить Петрик колегам, яким пощастило менше, ніж їй.
Колеги
До речі, ЖЕО №?2 в минулому році таки щастило. Депутати міськради щедро ділилися з ними своїми коштами. Депутат Ріяфет Гасимов зазначає, що він дав кошти виключно через прохання жеку допомогти. За його словами, те, що вони із Петрик входять в одну фракцію, того не стосується. Гасимов каже, що він уже три роки є депутатом, і жодного разу начальники інших жеків не просили в нього про допомогу. А якби підійшли, то він би обов’язково дав. «Які проблеми?» — питає депутат.
Окрім машини та моторолера, ЖЕО №?2 у минулому році придбав собі комп’ютери та встановив вікна. Депутат Микола Калайда не пошкодував грошей для цього жеку, незважаючи на те, що входить в іншу фракцію, ніж пані Петрик. Це питання він коментує майже як Гасимов: «Просто ЖЕО №?2 звернувся. Оскільки я — представник комунальної сфери, то мушу дбати за комунальні підприємства. Відповідно і дав кошти на комп’ютер. Звернеться інший жек — будемо давати, звичайно».
А от Руслан Панасюк, який дав цьому ж жеку 8 тис. грн., не заохочує звертатися до нього інші жеки. Бо має свою формулу розподілу: «Я взагалі?то звик працювати і покладатися на тих людей, яких добре знаю. В пані Олександрі я впевнений і знаю: якщо я туди гроші перерахував, то вони будуть прицільно використані і знайдуть свою кінцеву мету».
У минулому році були й інші депутати, які відгукнулися на звернення начальника ЖЕО №?2 та поділилися своїми фондами: Сергій Борзов, Руслан Гусак, Ігор Дутка, Михайло Коник, Володимир Ротару.
Натомість, Ярослав Зуб’як майже половину свого депутатського фонду дав ЖЕО №?9. Начальник якого, як і сам Зуб’як, входить до фракції БЮТ. «Це абсолютно ніякого стосунку до того, що я йому дав гроші, не має, — каже депутат. — Була необхідність їм дати кошти, і я дав, і в цьому році теж думаю дати. Якщо я дав кошти на ЖЕО №?9, то вже наші інші депутати на дев’ятий жек не дають — дають в інші».
Можна було б повірити на слово. Але виявилося, що не один Зуб’як серед бютівців давав гроші ЖЕО №?9. Там же «відзначився» і бютівець Василь Козарук.
Що далі?
Те, що одним щастить більше тільки через те, що вони є депутатами або наближеними до депутатів, читач вже збагнув. І те, що при відсутності мажоритарної виборчої системи існування цих депутатських фондів призводить до зловживань, ми вже писали. Тож як бути далі?
Міський голова Віктор Анушкевичус зауважує, що на останній сесії міськради не вистачило лише кількох голосів, аби прийняти проект рішення, відповідно до якого заявник, який звертається за матеріальною допомогою, мав би принести висновок експертної ради. І тільки на основі того висновку мала б надаватися матеріальна допомога. «Якщо проаналізувати, то є такі випадки, коли одному і тому самому заявнику надається допомога різними депутатами, а скромним людям, яких дійсно «припекло», нічого не залишається», — зауважує мер.
Разом з тим він наголосив, що в умовах виборів на партійній основі, враховуючи те, як розподіляються кошти з депутатського фонду, існування цього фонду втрачає доцільність. Та чи готові депутати від них відмовитись?
«Буде доопрацьовуватися положення, — каже Віктор Анушкевичус. — І якщо депутати, які є в міській раді, стараються здійснювати тотальний контроль і під лупою розглядають дії міського голови та його заступників, то відповідно ми так само будемо контролювати кошти з депутатського фонду. Тому що це не є кошти депутата, це — кошти громади».
І це було б добре. Адже донині ніхто з депутатів не звітувався за розподіл коштів зі свого фонду, точнісінько, як ніхто їх і не контролював. Відтак «Репортер» пропонує читачам звертатися до депутатів з вирішенням своїх нагальних проблем. Це можуть бути ремонти під’їздів, встановлення дверей, погашення заборгованості за комунальні послуги (багато депутатів роблять такі добрі вчинки для виборців), матеріальна допомога тощо.
Якщо ж станеться так, що депутати відмовлятимуть своїм виборцям — звертайтеся в «Репортер». Газета про це напише.
До речі, ми виклали лише частину з того, про що варто говорити. Інакше довелося б видавати окрему брошуру. Також можна було додати розділ «Дитина», в якому описати, як депутати «покращують» ті школи чи дитсадки, які відвідують їхні діти. Але ж діти не винні.
Comments are closed.