Тату замість обручки
Звичай татуювання існував ще у стародавньому світі. У часи зародження християнства люди виводили на тілі зображення розп’яття. В африканських племенах традиція робити татуювання, вступаючи у шлюб, збереглася й донині.
Сьогоднішнє татуювання – це ціла імперія моди зі своїми законами жанру, численними журналами, конкурсами. Перший патент на справжню машину для татуювання був виданий у США в 1891 році.
Не можна однозначно сказати, яка стилістика зараз переважає в татуюванні. Однак найбільшою популярністю користуються орнаментальні роботи та візерунки, причому як кольорові так, і чорно-білі. З плином часу люди менше задумуються над значеннями тату, хоча все залежить від психології самої людини.
Модні тенденції
Віктор Юсипів, майстер з татуювання одного з івано-франківських салонів краси, каже, що наші люди все частіше хочуть бути китайцями, адже все частіше хочуть «набити собі якусь китайську штучку – ієрогліф».
«Своє перше тату я зробив ще коли служив у армії, – розповідає майстер. – Згодом зрозумів, що хочу цим займатися. Я – художник за фахом, що дуже важливо у такій справі. Адже як людина може створити щось гарне, якщо немає смаку та не вміє малювати?».
Майже ніхто не дасть вам ствердної відповіді, чому вони хочуть зробити собі татуювання. Приходять і роблять, бо просто так хочуть. Віктор Юсипів каже, що 80 % його клієнтів – це жінки. «Зі згоди батьків татуювання можна робити з 13 років. До речі, в мене була дівчинка такого віку, якій я робив тату-квіточку. Але все було законно, з підписанням договору та інших документів. Найстарша ж пара – чоловік 86 років та жінка 82‑х. Вони щойно одружились та вирішили зробити татуювання, про які давно мріяли», – говорить він.
Модні тенденції є не лише в одязі, аксесуарах, а й у «шкірній атрибутиці». Цього літа «фішкою» є китайські ієрогліфи, різноманітні трикутники та абстрактні візерунки. Найчастіше тату роблять на руках та спині. Хоча все популярнішими стають нестандартні місця, до прикладу, шия чи навіть голова.
Три тисячі за спину
Якщо людина вирішила зробити собі малюнок на все життя, варто все добре обдумати. Адже тимчасових тату не існує. До них можна віднести лише малюнки хною чи спеціальні наклейки. Звіс-но, і справжнє тату можна звести, але це дуже болюча процедура, після якої все одно залишаються шрами та білі плями.
Є недобросовісні майстри, котрі можуть запропонувати вам неякісну фарбу чи інструмент. Від них малюнок буде розмитим, блідим, без форми. Тому, перш за все, потрібно добре вибрати майстра, а не кидатися на першу ж «халяву». Потім дізнатись, наскільки він відповідально ставиться до своєї роботи, подивитись ескізи. Вартує навіть дізнатися про майстра як про людину. Це також може багато чого сказати про його роботу.
Один квадратний сантиметр татуювання коштує в середньому від 10 гривень. Проте ціна може коливатись від складності виконання роботи і складності малюн-ка. Від кольору це не залежить, ціна та сама. «Найбільше тату, яке робив, було на всю спину, – говорить Віктор Юсипів. – Така робота досить дорого обійшлась клієнту – близько трьох тисяч доларів».
Кожен майстер має використовувати одноразові інструменти. Це – голка, насадка та чашка, в яку набирається фарба. А також важливо, аби вся процедура проходила у професійному салоні, а не в побутових умовах. Відхилення від цих норм негативно позначитися на вашій шкірі, причому назавжди.
Краще – восени
Не думайте, що після оздоби свого тіла бажаним малюнком, він заживе у вас, як на собаці. За ним потрібно доглядати до повного «одужання». Так, слід зняти захисне покриття не раніше, ніж через чотири години після нанесення малюнка, інакше фарба швидко зблякне, і татуювання потрібно буде наносити заново. Потім треба вимити витвір мистецтва антибактеріальним милом, яке зараз неважко знайти на прилавках багатьох магазинів, промити шкіру під проточною водою та промокнути серветкою саме тату. Також потрібно протягом чотирьох днів два рази на день змащувати місце проколу гентаміциновою маззю або дитячим кремом. І обов’язково робити це перед прийняттям душу.
Не лякайтеся, якщо у вас утворилася скориночка (це говорить про загоєння), і у жодному випадку не здирайте його. Постарайтеся до повного загоєння забути на якийсь час про ванну, лазню і сауну. Не заклеюйте і не забинтовуйте тату (дайте підсохнути) і не обтягуйте її сорочкою чи штанами, намагайтеся носити вільний одяг.
«Найкращий час для придбання такого «атрибуту» – пізня осінь, – говорить Віктор Юсипів. – Коли організм насичений вітамінами, немає надмірної спеки, тоді татуювання швидше заживає та не приносить дискомфорту».
Більшість тих, хто має тату, говорять, що, зробивши одне, починаєш думати про друге. Затягує. Хоча кожен із нас сам має визначити для себе: скільки, де і коли. Якщо всі нюанси враховані, і рішення прийнято – наважуйтесь, адже натільне мистецтво додасть вашому тілу неповторності та краси. Але потрібно пам’ятати та зрештою задуматись, чи красиво буде виглядати, приміром, дракон на руці у вісімдесятилітньої бабці, котра гуляє з онуками. Як думаєте?
