У четвер, 15 жовтня, в Івано-Франківську відбувся перформанс-дефіле «Жива нитка традицій». Дружини, матері й доньки військових, а також ветеран Юрій Николюк продемонстрували українські народні строї з різних регіонів України, пише Репортер.
Ми збирали різні строї – не тільки з Прикарпаття, а й зі сходу і з центру України. Ми хотіли показати цю нитку крізь століття від традицій до сучасності й об’єднати схід і захід, — каже голова ГО «Дружина воїна» Ольга Бобрикович.
ГО «Дружина воїна» організувала дефіле в межах «Форуму відновлення та можливостей».
Частиною перформансу став прикарпатський передвесільний обряд – просини. Він символізує прийняття нової родини, благословення та об’єднання родів.
У контексті сьогоднішнього форуму ми приймаємо нових мешканців громади, сприяємо тому, щоб утворювалися нові спільноти і творимо спільний простір, — говорить Ольга Бобрикович.
Однією з учасниць дефіле стала дружина військового Зоряна Станіщук із Надвірної. Вона демонструвала вишиту сорочку, яку передала мати загиблого військового Володимира Карлаша з позивним «Морячок» Олена Карлаш. Сорочку свого часу вишила бабуся захисника.
Також Зоряна Станіщук показала коралі, що пережили російську окупацію в місті Снігурівка Миколаївської області. Їх для перформансу передала майстриня Алла Гудзь, яка переїхала на Прикарпаття й нині живе в Надвірній.
Ми маємо захищати те, що рідне, в кожній частинці України. Сьогодні я поряд з тими людьми, які пережили окупацію, які пережили втрату домівок, і хочу демонструвати наше єднання з ними. Розумію, що разом ми сила, — каже Зоряна Станіщук.
У дефіле також взяв участь ветеран Юрій Николюк. У 2022 році він пішов добровольцем на фронт, а в листопаді 2024-го дістав поранення внаслідок скиду в Серебрянському лісі. Після поранення чоловік адаптувався до цивільного життя, а цього року почав працювати з ветеранами в міській раді.
На перформанс Юрій одягнув вишиту сорочку — репліку тієї, яку, за його словами, носив Степан Бандера. Її ветеран придбав на благодійному аукціоні в Надвірній за 14 тисяч гривень.
Дуже приємно носити таку репліку. І ще приємніше, коли люди впізнають. Буває таке, але це одиниці. А більшості я пояснюю, що це таке. І бачу, як змінюються їхні очі, коли вони чують, що це репліка сорочки самого Степана Андрійовича. Приємно, що вони так реагують, — каже ветеран.
Колекцію старовинних строїв для дефіле зібрала дружина військового, членкиня ГО «Дружина воїна» Мар’яна Процька.
Складність була в тому, що це дуже цінні речі для кожної родини. Це реліквія для них. Але люди радо погоджувалися, бо знали, для якої мети ці костюми дають, — розповідає Мар’яна Процька.
Сама ж Мар’яна Процька представила на дефіле бойківський стрій. Сорочку, якій вже понад сто років, коралі, оксамитову запаску й спідницю їй надала Іванна Дерун — сестра полеглого військового Володимира Катамая з позивним «Боже».
Під час перформансу глядачам розповідали про учасників дефіле та походження старовинних строїв, які вони демонстрували.
Читайте: У Франківську показали фільм про командира УПА, який став частиною традиції бригади «Ґреґіт»
