На Далекому Сході, зокрема в Японії, його ще називають імператорським грибом. Бо в давні часи там ці гриби належало споживати тільки особам царської знаті. Знайдений у природі такий гриб потрібно було віднести до двору. Порушників суворо карали. Такі гриби у природі зустрічаються дуже рідко. Переважно їх вирощують штучним способом та субстраті. Технологія дуже подібна до тієї, яка використовується при вирощуванні гливи.
Говорячи про шиітаке, пригадав цікаву публікацію в одній з популярних українських газет. У ній йшлося про те, що в Києві один пенсіонер освоїв технологію розведення шиітаке. Жартуючи, він повідомив, що його сім’я харчується як японські імператори. Бо на столі часто мають гриби, що володіють цілющими властивостями. Зокрема, вони помічні при гіпертонії.
Та й не тільки шиітаке може допомогти людям, у яких підвищений артеріальний тиск. В одному з випусків Українського ботанічного журналу прочитав статтю групи науковців Інституту ботаніки ім. М.?Холодного НАН України про те, що шиітаке володіють антивірусними, протипухлинними, імуномоделюючими, гіпоглікемічними властивостями. Виявляється, що в Японії з шиітаке виробляють протипухлинні ліки. Зокрема, лентинан. Зарубіжні вчені нині працюють над ліками з цих грибів, які будуть використовуватись при лікуванні гепатиту та діабету. Цей імператорський гриб зміцнює імунну систему.
«Де ж його брати?», — запитає уважний, зацікавлений читач. Бо й сам я давно жив надією, що зможу таки колись придбати міцелій шиітаке і їстиму імператорські гриби власного виробництва. Переконаний, що моя мрія стане реальністю.
Усе почалося з телефонного дзвінка. Давня знайома Марія Сірко з інституту гірського лісівництва, яка на науковій основі займається гливою та іншими грибами, запрошувала на зустріч з Михайлом Білоусом, який вирішив зайнятися розведенням шиітаке на промисловій основі.
Зустрілися, познайомилися. Михайло Дмитрович наш краянин. Народився У Кінашеві Галицького району. Здобув середню спеціальну освіту. Працював у майстернях з ремонту складнопобутової техніки, свого часу монтував обладнання на Чорнобильській атомній електростанції. Там його й застала сумнозвісна трагедія. Беручкий до роботи, активний, всюдисущий чоловік зайнявся вирощуванням гливи. Зареєструвався як приватний підприємець. Хобі чорнобильця переросло у щоденну справу, у працю, яка приносить і задоволення, і певний заробіток. Але п. Михайло, якого бачите на світлині, зрозумів, що потрібно розширювати коло своєї грибної справи. У Коломиї познайомився з лаборантом Тарасом Жибаком. Він освоїв виробництво міцелію (посівного матеріалу шиітаке). Коломиянин добре проінформував колегу, поділився досвідом вирощування імператорських грибів, допоміг чим міг і упевнений, що його учень, який через два роки святкуватиме полудень віку, на промисловій основі вирощуватиме шиітаке.
Відповідне приміщення п. Михайло взяв в оренду в одному з сіл Тисменицького району. Планує вирощувати якомога більше грибів, про які у наших краях мало хто знає. Цей унікальний гриб знаний у багатьох країнах. Хочеться вірити, що завдяки таким ентузіастам наші краяни ближче познайомляться з шиітаке. Він вартує цього. І якщо шиітаке називають імператорським грибом, то я певен, що коли людина працелюбна, зацікавлена, дбає про своє здоров’я, то зможе не тільки купувати ці гриби на ринку чи в супермаркеті, але й на своїй садибі, на дачі, на балконі самостійно вирощуватиме їх. Щоправда, з часу висіву міцелію до отримання урожаю доведеться чекати мінімум три місяці. Шиітаке — гриби універсальні. Я уже нагадував про деякі їхні лікувальні властивості. А тепер ще додам. Шиітаке можна додавати до горілки, пити чаї… Навіть всесвітньо відома співачка Мадонна в одному з інтерв’ю повідомила, що поліпшує стан своєї шкіри тим, що споживає гриб, який бачите на цих світлинах.
Comments are closed.