Що думають українці про НАТО, ЄЕП, Росію та двомовність

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Більшість українців позитивно сприймають Росію, згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного міжнародним дослідницьким агентством ІФАК.

“Велика частина громадської думки українців у ставленні до Росії лежить, безумовно, в позитивній зоні”, — заявив генеральний директор ІФАК Сергій Говоруха на прес-конференції в четвер у Києві, де оприлюднив результати опитування.

За даними соцдослідження, 49% опитаних українців сприймають Росію як економічного партнера, а 44% — як дружню щодо України державу. І тільки 7% респондентів ставляться до Росії як до ворожої держави.

Говоруха також повідомив, що 51% опитаних у майбутньому налаштовані на поліпшення відносин з Росією, а 6% упевнені, що відносини погіршаться.

За словами Говорухи, інтеграція в рамках пострадянського простору сприймається українцями найбільш позитивно. За результатами соціологічного дослідження, 70% опитаних в цілому позитивно сприймають вступ України до Єдиного економічного простору.

Крім того, як показало соцопитування, підтримку в українському суспільстві мають ідеї інтеграції України в Європейський Союз (60%) і Світової організації торгівлі (61%). А найменш позитивне ставлення в українців до НАТО: 57% респондентів висловилися проти вступу країни до Альянсу.

Як показали результати соцдослідження, щодо розміщення Чорноморського флоту в Севастополі думки респондентів розділилися практично порівну: 43% висловилися за продовження перебування російського флоту на території України і 30% — проти, а 27% ще не визначилися зі своєю позицією.

Разом з тим, 18% опитаних переконані, що ЧФ має бути виведений достроково із Севастополя, а 56% сприймають таку ідею негативно.

У свою чергу директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов відзначив, що такі результати опитування щодо ЧФ стануть поштовхом для переговорів між українською і російською політичними елітами щодо подальшого перебування російського флоту в Севастополі.

Як повідомив Говоруха, 37% респондентів рідною мовою вважають російську, 34% назвали рідними і українську, і російську мови. А третина опитаних схиляється до української як до рідної мови.

За результатами соцопитування, більше половини респондентів (54%) вважають, що необхідно визнати російську мову другою державною, а 28% дотримуються думки, що цього робити не слід.

Крім того, якщо б українці мали можливість отримати друге громадянство, то 41% респондентів погодилися б на російське, а 25% — на громадянство однієї з країн ЄС.

Опитування проводилося з 22 по 30 січня 2010 року в 53 містах з населенням понад 50 тис. чоловік. У ході соцдослідження було опитано 1500 респондентів у віці від 18 до 60 років. Статистична похибка вибірки становить 3%.

Міжнародне дослідницьке агентство ІФАК було засноване в 1958 році в Німеччині. Український офіс агентства працює з січня 2007 року в якості асоційованого партнера.

За матеріалами Корреспондент.net

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
польща залізниця
сесія
Фаріон
ОСТАННІ НОВИНИ
image1
Як вибрати мікрохвильову піч для маленької кухні
589660914_851967394144158_5031401195779735296_n
У Вигодській громаді зіткнулися дві машини – троє людей у лікарні
ляльки - збір
Донат дня. Театр ляльок збирає на авто для підрозділу, де служить режисер Ігор Прокоп'як
77_main-v1623069184
У Львові на подвір'ї школи сталася стрілянина: поранений чоловік
бізнес_навчання
Руслан Марцінків: Для міста й держави важливо, аби підприємництво розвивалося
Хан
Отримав поранення, але вивів своїх. Історія «Хана» зі 102 бригади ТРО
akcianagaduvanna (12)
Єдині в надії. У Франківську відбулася акція-нагадування про полонених і безвісти зниклих (ФОТО)
Делятині
Смертельна ДТП у Делятині – загинув пішохід
добу
За минулу добу на фронті відбулося 191 бойове зіткнення
сергій гладков
На війні загинув Сергій Гладков з Прикарпаття
світло
На Прикарпатті 24 листопада діятимуть графіки вимкнень світла 
погода
Якою буде погода на Прикарпатті 24 листопада
Прокрутка до верху