—?Руслане Олеговичу, будьмо відвертими. Від розмаїття програм та планів, придуманих українськими політиками, у пересічного громадянина вже виробилась оскома. Чим же такий унікальний новий план Єдиного Центру?
—?Ви ж бачите, що сьогодні в Україні повний бардак — як в економіці, так в політиці. Люди за ці три роки зневірились у владі. А політичні сили дбають про свої вузькопартійні політично-фінансові інтереси. Нинішня велика проблема України — владне розбалансування. Немає чіткого розподілення повноважень між трьома гілками влади. Це перша проблема, яку має вирішити наш план.
Ми пропонуємо у жовтні-листопаді 2009 року одночасно провести позачергові парламентські та президентські вибори, а також референдум по змінах до Конституції, під час якого український народ поставить крапку у дискусії про модель влади в Україні. Необхідно уникнути постійних виборів. Провівши дві виборчі кампанії (у жовтні 2009 року та березні 2011 року) замість чотирьох, країна забуде про вибори до 2014 року і зможе зосередитись на вирішенні основних проблем економічного та соціального розвитку.
—?Досі Єдиний Центр вважався ліберально-центристською партією. І ось зараз вона ініціює такі радикальні ідеї про новий уряд і по термінових виборах на посаду Президента та до парламенту. Це дещо несподівано, адже такі ж заяви лунають від інших політичних сил, навіть від «Братства» Дмитра Корчинського. Що сталося?
—?Справа в тому, що треба робити кардинальні кроки, і суспільство готове до цього. Люди вже готові до повернення попередньої виборчої системи. Позиція нашої партії — впровадження відкритих виборчих списків. Моя позиція — треба робити 50?% за мажоритарною системою, 50?% — відкриті партійні списки. Це дасть можливість змінити гравців на політичному олімпі країни, а також — політичну еліту на місцях, що теж дуже важливо. Щодо місцевого самоврядування, то необхідно повністю повернутися до мажоритарної системи.
Розумієте, політики почали спекулювати на поділі України на Схід і Захід з 2004 року. Сьогодні одні політичні сили є синіми, інші — помаранчевими, ще є білі, червоні, зелені. Але насправді немає ніякої різниці. Необхідно усвідомити, що людям байдуже, яка політична сила буде прибирати вулиці, подавати теплу воду, займатися господаркою в місті. Їм потрібно, щоб міська влада просто працювала і покращувала їхнє життя. Я вважаю, це найважливіше.
—?Наскільки реальним може бути виконання вашого плану?
—?Треба провести всеукраїнський референдум. Нехай народ скаже, яку він хоче форму правління. На мою думку, необхідно повернутися до президентсько-парламентської, а ще краще — до президентської. У державі має бути одна відповідальна людина, а не орган колективної безвідповідальності, яким сьогодні є парламент. Бо нині так склалося, що відповідати за економіку в країні немає кому.
Але будь-які президентські чи парламентські вибори все одно відбуватимуться за згодою всіх ключових сторін. Президентські вибори пройдуть у січні 2010 року, але до того часу обов’язково треба провести парламентські.
—?Зараз Ви пропонуєте розвести у часі вибори. То, може, у цьому руслі треба збільшити термін повноважень президента, парламенту? От, наприклад, Росія недавно збільшила повноваження президента до шести років, у Венесуелі президент править взагалі сім років…
—?Такі речі має вирішувати народ на референдумі. Але зараз на часі — проблема місцевого самоврядування. Перш за все необхідно розвести в часі вибори до парламенту та до органів місцевої влади, щоб політики на місцях не змогли заховатися за обличчя та гасла лідера партії, яку представляють.
—?А чи не завдасть це шкоди економіці? Чи не викличуть чергові дочасні вибори додаткового відтоку інвестицій?
—?Абсолютно ні. Досі весь світ думав теперішнім днем і отримав кризу. Зараз нам необхідно думати на три кроки наперед, думати про стратегію. Вибори — тактичний крок, який досягне стратегічного результату, а саме встановить довгоочікувану стабільність у державі. А якщо в державі стабільність — інвестиції тільки збільшуються.
Comments are closed.