На Прикарпатті виявлено одразу кілька скандальних випадків, коли землю, яка роками належала школам та лікарням, віддали у приватні руки. Проблема — у бідності соціальних закладів. Щоб захистити власну територію, їм, як виявилось, потрібно чимало грошей.
Так, на подвір’ї Богородчанської центральної районної лікарні уже залитий фундамент під майбутній будинок вже колишнього прокурора району. По сусідству землю під будівництво отримали також начальник місцевого СБУ, голова районного суду та простий лікар цієї ж лікарні, передає ТСН.
Мирон Дмитрик, уповноважену Івано-Франківської облдержадміністрації з протидії корупції, каже: «Головний лікар не зміг відмовити таким поважним громадянам. І дав погодження щодо виділення цієї землі під будівництво індивідуального житла».
Попередній висновок експертів — все законно. Адже лікарні ця територія належала тільки де-факто — медична установа так і не виробила державного акту на землю. Бо бідна — тільки проектно-технічна документація тут потягла би більше, ніж на сто тисяч гривень. До речі, у Богородчанській селищній раді, за словами голови, зараз лежать десь близько 80 заяв «непростих смертних», які також хочуть будуватися.
Святослав Гишта, начальник відділу прокуратури в Івано-Франківській області, заявляє: «Перевірити законність виділення цих земель не є можливим, бо в жовтні ліквідували земельну інспекцію в області».
Так само забрали землю у школи-інтернату в сусідньому Рожнятівському районі. Тут навчаються сімдесят троє дітей, які потребують корекції розумового та фізичного розвитку, дев’ятнадцятеро з них — сироти, тридцять один — інвалід. Поруч магазин місцевого підприємця та депутата селищної ради. На користь останнього у інтернату й забрали землю. Для ведення селянського господарства, — заявили у селищній раді. Насправді — під автостоянку.
Оксана Кулик, директор Перегінської спеціалізованої школи-інтернату, скаржиться: «У нас територія маленька. Ми хотіли розширити дитячий майданчик».
Інтернат саме виробляв державний акт на землю, каже його директор. Вже були готові всі документи, бракувало тільки остаточного рішення селищної ради. Воно й приголомшило.
«Доленосна» сесія, до слова, проходила у закритому режимі.
Святослав Гишта підтвердив, що це було юридичним порушенням.
Хоч у селищній раді і кажуть, що дітей люблять, але протест прокурора щодо неправомірності рішення віддати інтернатівську землю підприємцю відхилили. Ця справа зараз у суді.
Судиться прокуратура і в Городенці. Там депутати міськради також частину землі школи віддали двом підприємцям під магазин та аптеку. Територія ніби невелика — дев’яносто шість квадратних метрів, але шкільної землі поменшало.
Відсутність державних актів чи бодай договорів оренди на землю — ось чому місцеві ради можуть роздавати землю шкіл, клубів, лікарень, як їм заманеться, кажуть у прокуратурі. А причина проста — нема грошей. Якщо приватній особі це коштує кілька тисяч гривень, то для юридичної установи — сотню тисяч. Єдиний вихід — звільнити соцустанови від будь-якої оплати, а до того часу накласти мораторій на відчуження таких територій.
Comments are closed.