До речі, ніхто нині не наважиться сперечатися стосовно того, чи потрібен він у місті. Адже за генпланом, на місці, де нині розташований базар фірми «Траян» (відомий в народі, як «п’ятачок») будуватиметься величезний торговий комплекс. Окрім цього, власники універмагу хочуть робити реконструкцію з надбудовою. Також залишається діючий продуктовий ринок. Тож, аби розвантажити всі ці площі, напевно таки доцільно побудувати тут підземну авто-стоянку.
Слід також наголосити, що паркінг є довготривалим бізнесовим проектом. Бо це не швидкі гроші, які «повернуться» за рік-два, а інвестиція на перспективу. Відповідно заробляти він почне років так через десять. В усьому світі такі паркінги є і функціонують вони успішно. Тим більше, що такі гроші можна назвати вічними – один раз збудував в центрі міста і маєш прибуток… щодня.
Окозамилювання
Натомість за підозрами депутата міської ради Богдана Федьківа, підземний паркінг є лише окозамилюванням. Адже, якщо власник викуповує територію, то йому потім дуже складно заборонити щось робити на його ж землі. «Вони хочуть викупити ту площу, знести універмаг і на цьому місці гаратнути величезний багатоповерховий комплекс, можливо десь із паркін-гом внизу, – говорить депутат. – Але якщо заглиблюватися вниз, то й це навіть нереально, тому що там багато комунікацій. Про це всі знають. Те, що вони розповідають, ніби паркінг матиме два поверхи вниз – це дурниці – так, щоб замилити око людям».
Як зазначає Богдан Федьків (а саме він уже втретє пропонує зняти це питання з порядку денного) справа любіюється представниками БЮТ у міській раді. Більше того, за його словами, навіть найпринциповіші бютівці теж мусять за нього голосувати, «бо їм нема куди діватися».
«Вони хочуть цю площу продати Ігорю Палиці, – зазначає Федьків, – який заволодів універмагом «Прикарпаття». Це – народний депутат від «Нашої України», він очолює «Укрнафту». Персонально питання «пхає» Володимир Чуприна, який відстоює інтереси «Укрнафти» і представляє їх тут, у міській раді».
Натомість депутат міськради Володимир Чуприна відповідає, що він уже чув, ніби йому таке приписують, однак це не так. Адже питання на розгляд сесії готував виконком, і жодна із фракцій міської ради не мала до цього ніякого відношення. Мовляв, він завжди стояв на тих позиціях, що треба наповнювати бюджет – відкрито, прозоро та на конкурентних засадах. А ця земельна ділянка виносилася на аукціон, і будь-хто міг би взяти в ньому участь.
«За всю історію Івано-Франківська в місті було проведено тільки два аукціони. Решту землі було роздано не на конкурентних засадах, – підкреслює Чуприна. – Перші два з половиною роки каденції Віктора Анушкевичуса міський бюджет втратив 250 млн. грн. Один аукціон показав, що гектар землі – це майже мільйон доларів. Тоді місто продало землі на 37 млн. грн. Потім ще був один невеличкий аукціон, і після цього міська рада припинила такі заходи».
Ще Чуприна додав, що у Франківську побоюються аукціонів через те, що місцеві бізнесмени бояться показати людям реальну ціну землі в місті. Мовляв, вони її приховують, аби люди не знали справжньої вартості, – щоб мати можливість здобувати її дешевше.
Застрахувати себе
За словами першого віце-мера Зіновія Фітеля, депутати бояться, що під виглядом цієї підземної стоянки тут збудують щось надземне. Тож, аби цього не сталося, міська рада повинна чітко виписати умови побудови паркінгу. Відтак, якщо хтось захоче будувати щось інше, то матиме справу з судом. «Так ми себе зможемо застрахувати», – зазначає Фітель.
Однак, щоби продати (чи то пак навпаки комусь купити) землю з аукціону, треба спершу включити цю ділянку до переліку. Тобто рішення, яке завалюється на сесії міської ради вже втретє, є тільки дозволом на те, щоб ця земельна ділянка колись могла стати предметом торгів. Адже, аби продати будь-яку земельну ділянку, треба пройти два етапи: перший – дозвіл сесії на включення її до переліку ділянок, які можуть бути продані; другий – затвердження меж земельної ділянки, сервітутних обмежень тощо.
Щоправда, завжди залишатиметься боязнь того, що на місці автостоянки побудують торговий центр. І якщо фірма, яка має у власності будівлю (тут – універмаг «Прикарпаття»), матиме ще й земельну ділянку, то пізніше вони зможуть прийти в міськвиконком і вимагати дозвіл на реконструкцію того, що є.
Потрібні аукціони
«Тут не стільки здорового прагматизму, скільки політики, – стверджує Зіновій Фітель і додає: – 50 на 50. Можливо тій людині, яка має намір купити землю, і не довіряють.
Але ми говоримо сьогодні не про паркінг як про архітектурний об’єкт, а про землю під будівництво паркінгу. Бо ж насправді не знаємо, чи він виграє аукціон».
Зрештою, сотка тієї землі мала би зі старту коштувати 50 тис. грн. Їх є 23, тож поповнення в міський бюджет мали би бути значними. Тим більше, що міськрада запланувала у цьому році бюджет розвитку 42 млн. грн. А де ж їх брати, якщо не продавати землю та майно?
До речі, депутат міської ради Богдан Чупірчук, який, як і більшість депутатів, не голосував за те, щоб це питання розглядалося на сесії, підкреслює: у програмі антикризових заходів міськради одним із пунктів є «вишукати місце для будівництва багатоповерхового підземного паркінгу, розробити проект та виставити його на конкурс». Інша справа, що наразі більш доцільним є те, щоб архітектура його зробила, і виставити на конкурс цілий інвестиційний проект, а не просто шмат землі.
«Якщо буде розроблено інвест-проект, то я буду підтримувати таке рішення, – каже Чупірчук. – Хоча можливо буде й частина таких, які і за проект не схочуть голосувати. Зрештою ми зацікав-лені в тому, щоб інвестиційний проект на конкурсі хтось виграв і почав будівництво. Тому що поступлення до міського бюджету нам дуже потрібні, тим більше від продажу землі».
А в нас залишається одне-єдине питання: якщо хтось таки купить землю, аби побудувати там паркінг, а виявиться, що підземні комунікації не дозволять це зробити, як стверджує Богдан Федьків? Вряд чи той хтось поверне землю місту. Певне, будуватиме там щось інше.
Comments are closed.