МОЖЕ БИ І СМІШНО, ЯКБИ НЕ ТАК ГІРКО

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Рідний син з моргу привіз труп не батька, а якогось чужого чоловіка.

—?Та про кого ви говорите, вуйку Іване? — запитав я, бачачи, що старший чоловік хоче виговоритися про наболіле.

Вуйко Іван якось зі злістю і надто різко (як на похилий вік) змахнув рукою і з гіркотою в голосі промовив:

—?Та про Бориса, сусіда мого! Батько його, Місько Федорак, помер у Львові, у психлікарні. Як маєш трохи часу, то я тобі розкажу, — і без моєї згоди продовжував далі. — Старий Федорак файний був чоловік. Кажу так не тому, що про покійників погано не говорять. Був військовим, служив у Бердичеві. Звідти і привіз собі дружину. Всі дивувалися, бо його Сара розмовляла тільки російською. Жили більш-менш добре. Та жидівка народила Міськові двох дітей — Клару і Бориса.

То я того Бориса змалку добре знаю. Місько Федорак ґазда був файний: і в городині, і в садовині знав толк. Все село дивувалося, які в нього чи огірки, чи грушки або яблука прекрасні родилися, але малий Борис дуже вже до мене в сад внадився. То я його деколи трохи посварю. Але то так, «для форми». А воно мале-мале, але вже й тоді кмітливе було. Я кричу на нього зі злістю: «Ах ти, жидюку паршивий, то ти маєш свої грушки, а до мене лізеш!». А воно виставить поверх штахетника свою кучеряву голівку із загостреними вухами і так лукаво промовляє: «По-перше, вуйку Іване, ваші грушки чужі, а чужі завжди смачніші. А по?друге, вуйку Іване, що ви все мені: «Жидюку, жидюку». Я не винен, що всі жиди на мене подібні».

—?Отаке ось життя, — вуйко Іван немовби роздумував про щось величаве, сокровенне, і водночас таке дороге для нього. Від того спомину в очах старого появився відблиск роси. Наче соромлячись того напливу почуттів, вуйко Іван якось незвично стряснув головою і стиха продовжував свою оповідку:

—?Так і жили, і старіли ми з Міськом по сусідству в межу. Якось раптово захворіла Сара і померла. Після цієї втрати і старий Федорак приупав. Видно було, що любив він дуже свою половину. Горював, побивався. І нічим не можна його було відрадити. Діти вже були великі і мали свої клопоти, а тут ще перестарілий батько на шиї. Одного разу я почув, що хочуть старого Федорака в дідорню віддати.

Вуйко Іван, побачивши моє німе здивування, роз’яснив: «То я так дім для перестарілих називаю — дідорня».

—?Потім Борис і Клара щось порадилися між собою і вирішили, що дім для перестарілих не підходить. Я так думаю, що тут наполовину зіграла бердичівська кров, носії якої завжди понад усе святе ставили особисту вигоду. Той притулок повністю забирав пенсію, а Федорак, будучи військовим, мав її не таку вже і маленьку. От і вирішили напівнащадки тих, хто сорок років блукав по пустелі, віддати батька у психіатричну лікарню — щоб пенсія збереглася. Ця величезна психушка аж у Львові, на Кульпарківській знаходиться. Отак одним пострілом і батька позбулися, і гроші зберегли. А на тому тижні Федорак помер. Зі Львова вдарили телеграму: «Приїжджайте. Забирайте».

Борис (не знаю як він в тім Афганістані служив, але посвідчення учасника має) категорично заявив, що боїться мерців і до Львова не поїде. Не знаю, що йому говорила Клара, але кінець кінцем взяв одіж батька і поїхав.

У Львові, відмовившись глянути на мертвого батька, передав одіж санітарам. Як там було — невідомо, але сплутали Федорака з іншим чоловіком. Мерців багато. Люди тепер мруть, як мухи. Один з тих, що перевдягав, вийшов і сказав Борисові, що то щось дуже велика одіж. Піджак може бути для мерця замість осіннього плаща, а з туфлями і штанами взагалі немає про що говорити. Вони там весь час мають справу з мерцями, то можуть трохи і пожартувати.

Але Борис сказав: яке є, таке є — іншого він не має. Санітари, знизивши плечима, закрили кришку і віддали труну з тілом.

Привезли померлого додому. Зійшлися сусіди, почали поміж себе гомоніти, що то не є добре, треба труну відкрити, най тіло померлого хотя останній раз огорнеться в домашній затишок збудованого ним чворака. Що творилося потім, аж страшно згадувати.

—?Прідурок! Ти каво привьоз! — кричала на повний голос Клара і показувала на труп якогось невідомого чоловіка, який маленькою грудною дитиною виглядав з одежі тепер уже колишнього двометрового велетня Федорака.

Довелося Борисові ще раз їхати до Львова. Найняв сусіда з мікроавтобусом. Так от той сусід потім розказував, як все було.

Приїхали вони на Кульпарківську на прохідну, а там питають: «Куди»?. Борис каже: «Труп треба поміняти». Ті зразу в крик: «Який труп, який обмін?!».

Відразу прибіг начальник охорони — міліція у психушці своя. Чисто тобі тюрма в тюрмі. В момент їх оточили. Начальник охорони, видно, що відставний військовий, з гумором каже: «Який обмін? Вам тут що, кантор, аби трупи міняти?»

З півгодини то колотилося. Але розібралися. Головний лікар, файний хлопець, сам зі Львова, прочитав Борисові і «співане і казане»: і про синівські обов’язки, і про чисто людську мораль, і про те, що за десять років не відвідували батька. Але хіба то допоможе?

Вуйко Іван, побачивши усмішку на моїх вустах, промовив: «Воно би, синку, може було б і смішно, якби не так гірко».

Отакий тепер світ.

 

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Залізнична пошта
Канадське місто побратим
карпатський саміт
ОСТАННІ НОВИНИ
906472202_1786672249209897_7810861799964947332_n
Невеликий дощ, туман і до 8° тепла прогнозують на Івано-Франківщині 16 листопада
872611715_1135508605693959_3060586771826755012_n
Тис ягідний із Прикарпаття претендує на звання «Європейське дерево року»
Хода Бороди Святого Миколая _25
Центром Франківська пройшла хода «Бороди Святого Миколая» (ФОТО)
суд
Мешканець Косівщини заборгував дітям майже 100 тисяч гривень і отримав громадські роботи
911723501_1854945695762514_2645300058657232862_n
СБУ затримала франківця, який на замовлення РФ вчинив підпал авто в Івано-Франківську
фільм
«Дива дійсно трапляються»: у Франківську презентували фільм про святого Миколая
photo_2026-11-15_11-56-58
У Франківську поліцейські вилучили гранату, яка лежала в банці на лавці
910988384_2293044761540826_2943008525830577779_n
На Прикарпатті за добу сталося дев'ять пожеж, травмувалася літня жінка
906530691_1438431521779540_7389327797781772083_n
На Прикарпатті рятувальники другу добу шукають туриста, який заблукав біля озера Несамовите
зведення генштабу
За минулу добу на фронті відбулося 171 бойове зіткнення, ЗСУ ліквідували 2230 окупантів
свічка
Прикарпаття втратило Назарія Барана та Віктора Старчеуса
заморозки
Мороз уночі та до 9° тепла вдень: якою буде погода на Прикарпатті 15 листопада
Прокрутка до верху