Якось розмовляли ми з моїм знайомим із Франції про нашу систему освіти. Я розказувала про предмети, про класи, про підручники, яких у нас досі немає, про масову байдужість і пофігізм, про прогули, про корупцію і кумівство, про медпункти, у яких немає дешевого цитрамону — про все. Він відповів коротко і влучно: “Ваша система освіти – це садизм”.
Я би додала ще “мазохізм”. У країні, де діти помирають прямо на уроках, сколіоз і поганий зір – така ж звична проблема, як карієс, а лише близько 10% дітей закінчують школу повністю здоровими – це фізичний садомазохізм над собою. З власного досвіду скажу, що після семи уроків вже не хочеться нічого – я приходжу додому і валюся з ніг. Приступати до роботи можу лише після міцної кави або 2-годинного сну. Навчання виснажує і нервову систему. Головні болі є у кожного. Дратівливість? Через постійні хвилювання й не таке можна дістати… Що й говорити про недосипання, гіподинамію і апатію. Вони були, є і будуть.
Чому діти не хочуть ходити на фізкультуру? А ви би могли на сьомому чи восьмому уроці ще займатися спортом, коли не бачиш на очі від втоми? І оцінки не дуже хороші за нормативи ставлять. Кому потрібно псувати атестат? Звісно ж, нікому. Тому і роблять фальшиві довідки.
Медпункти – окрема тема. Якось я дуже перехвилювалась і ніяк не могла заспокоїтись. Пішла у медпункт, питаю: “У вас хоч валеріанка є?”. Мені відповіли, що нічого немає і показали порожню коробку з-під ліків. Випадки непоодинокі. Немає ані анальгіну, ані септефрілу, ані цитрамону, що вже казати про тонометр, наприклад. Болить голова? Сиди на уроці, пройде. Болить живіт? Твої проблеми, шукай вугілля сам. Про кваліфікацію медсестер говорити нічого. Вони просто нічого не знають. Єдине, що добре працює в школі – стоматолог, але ж пломби то не безкоштовні.
Два роки тому у школі відкрили новий корпус, де у підвалі зробили класи і майстерні. Чи то будівлю погано просушили, чи то погано зробили ремонт, але вже через два місяці після відкриття усі стіни покрились пліснявою. У класах було неможливо знаходитись: стояла висока вологість, потіли вікна, не було навіть чим дихати, а у класах стояв неприємний запах. Через деякий час зробили знову ремонт, але це не допомогло – підступний грибок знову з’явився на стінах. І ось це умови для навчання?
Як то кажуть, кому що болить. Моє навчання мені болить не лише у переносному значенні, але й у прямому.
Comments are closed.