14 січня, за Юліанським календарем, Церква згадує пам’ять св. Василія Великого.
Він народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих.
Першу освіту Василій здобув під керівництвом батька. Після його смерті святий вирушає на навчання до Константинополя, а потім до Афін, де опановує риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Опісля він повертається в Кесарію, де викладає риторику. Близько 362 року він був висвячений у сан диякона єпископом Мелетієм, а через 2 роки – у сан пресвітера єпископом Кесарійським.
Святий Василій написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви. Святий Теодор Студит називає св. Василія «батьком грецького чернецтва й найпершим з усіх отців».
За українськими традиціями, сьогодні першим до хати має зайти чоловік та засіяти, аби велося весь рік.
За матеріалом ЗІКу.
