Цього разу Ю.?Романюку ніхто не заважав сказати все, що він думав. А от О.?Сичу пощастило менше, ніж його колезі, адже після того, як він сказав, що Україна після Грузії буде наступною, голова обласної ради Ігор Олійник запитав його: «А ви звідки знаєте?». На щастя, Олександр Сич не з тих, хто дасть собі плюнути в кашу, він зробив зауваження голові, що той відбирає час, який у нього є згідно з регламентом. Також він сказав, що має право дати пропозиції, так само як депутати мають право не голосувати. А після виступу наголосив: «Можна мене не коментувати».
Тож сесія прийняла звернення за основу та вирішила дати доручення З.?Береговському, О.?Сичу та Ю.?Романюку разом з постійною комісією обласної ради з питань інформаційної політики, діяльності масової інформації та свободи слова внести поправки до звернення. Правда, Ігор Олійник зробив досить вдале і, на нашу думку, пророче припущення про те, що вони можуть не домовитися. Далі депутати досить швидко, без зайвої риторики розглянули інші питання і знову повернулися до питання номер один, в прямому та переносному значенні.
Голова облдержадміністрації Микола Палійчук попросив не чіпати у зверненні автономію Криму, і чи то хтось когось не зрозумів, чи навпаки дуже добре зрозумів, але О.?Сич кинув фразу «не ставмо кобилу позаду возу». На що І. Олійник зауважив, що звернення вже проголосоване за основу. А Олександр Сич, встигнувши вже вдруге образитися на коментарі Ігоря Олійника, наголосив на тому, що в знак протесту через перекручування головою облради його слів він змушений покинути зал. Після чого він так і зробив.
Лідія Дмитрів трохи втихомирила депутатів, звернувши увагу на те, що на них дивиться велика кількість людей, а вони обговорюють дуже важливу подію. Руслан Марцінків, перейнявши естафету у Олександра Сича, сказав, що він все ж таки наполягає на тому, щоб вказати у зверненні про те, що облрада просить активізувати роботу по виведенню Чорноморського флоту з Криму і що нічого незаконного у цьому нема, адже він і так має бути виведений до 2017 року. «Ми маємо право сказати це, ми ж не даємо доручення», — зауважив він.
Депутат облради Володимир Пушкар дещо розвіяв напруження, жартома сказавши, що депутату Віталію Перевізнику щойно подзвонили з Грузії і сказали, що їм такої помочі не треба… І щось у тому жарті таки було. Адже депутати сперечалися так достоту і невідомо чому.
Найсмішніше з цього всього це те, що всі депутати прекрасно розуміють та усвідомлюють, що це чиста формальність і цим вони нічого не змінять, який би зміст звернення не мало. Чого ж вони так переймалися цим питанням? Чого витрачали стільки часу та нервів? Чи, часом, не через власний піар? До речі, варто зауважити, що сесія обласної ради транслюється по місцевому телеканалу і це додає нашим політикам бажання змагатися в патріотизмі. Але про це історія вже змовчить.
Comments are closed.