Фантомні поливалки

Вранішнє гуляння

Минулого вівторка о п’ятій ранку начальник КП ДРЕУ Володимир Юсипів разом з журналістом «Репортера» їздили містом у пошуках поливальних машин (ПМ-138). Спершу нам вдалося натрапити на машину-пилосос, яка чистить бруківку. Її місто придбало ще за попереднього мера. Ці машини їздять щодня і майже цілодобово. Вночі вони об’їжджають центральну частину міста, вдень роблять кілька «ходок» на околицях.

Далі таки зустріли «поливалку». Перше, що втрапило в очі: з машини постійно капає вода. Ярема Вітишин, який їздить за кермом цієї машини вже 20 років (а загальний стаж роботи на поливальних машинах має 35 років), зазначає, що заварити її неможливо, адже там вже й так латка на латці. Така машина має списуватися через 11 років, а вже їздить удвічі більше.

Його робочий графік – з восьмої вечора до восьмої ранку. За цей час пан Ярема робить п’ять ходок: спершу наповнює машину водою на Арматурному заводі (там є насос і вони качають технічну воду зі свердловини), далі – їздить своїм маршрутом. Водій згадує, що колись були дороги, які не мали асфальтного покриття, тому їх тільки кропили водою. Нині ж дороги вкриті асфальтом, тому їх миють.

«Не можемо охопити все місто, бо машин нема, – зазначає пан Ярема. – За Союзу ми отримували щороку по одній-дві машини. А зараз – нічого».

Графіки

Нині в місті розроблено чотири маршрути, якими й їздять автомобілі ПМ-138. Однак їздить їх всього лише дві. Володимир Юсипів зазначає, що нема можливості випускати на дорогу всі шість. Адже все «впирається» в кошти, яких в місті й без того нема.

Перший маршрут охоплює всю центральну частину міста – загалом 24 вулиці. Один автомобіль їздить одним і тим самим маршрутом щоночі, інші три – міняються та миють околиці. Графіки, за якими їздять машини, затверджені міським управлінням ЖКГ.

«Водії знають свій маршрут напам’ять, бо роками роблять свою роботу. Люди, які працюють на цих машинах, – дуже відповідальні. Було б добре, щоб наші молоді працівники були такими ж», – говорить Володимир Юсипів.

Непомітна робота

Слід зазначити, що якщо вліт-ку таких машин працює тільки дві, то взимку в сніжну пору – всі шість. «Знімаються сопла, знизу чіпається рамка, спереду плуг, що горне сніг, а знизу – щітка. Воду в машини не заправляємо. Так вони розчищають дороги від снігу», – наголошує Юсипів.

Він знову зауважує: колись було 26 машин, нині – тільки шість, та й то не всі їздять. Тому й не дивно, що мешканці стали їх рідше бачити. Колись було відповідне фінансування, якого вистачало. Того, що є нині – 5 млн. 100 тис. грн. на рік на експлуатацію доріг – не вистачає. До речі, до цієї суми входить прибирання вулиць, як механізоване, так і ручне, посип-ка піскосоляною сумішшю та її заготівля, вартість всіх необхідних матеріалів.

Слід додати: на півтори тисячі кілометрів міських доріг треба понад 20 машин. А нема. Як машин, так і фінансування. Юсипів зазначає: аби прибирати як слід, треба 11 млн. грн. Тож, якщо нині є лише половина від потреби, то питати треба тільки на половину. Чи не так?

Що не кажіть, але останніми тижнями пилюки в місті таки поменшало. Певне, дощі помог-ли. Але поливалки таки є. Ми їх бачили!