Всі знають, що кочових грошей у світі стало більше, аніж грошей, чітко прив’язаних до казначейств і скарбниць. Також усі знають, що великі гроші мають властивість змінювати світ під свої потреби. Відтак, великі кочові гроші поступово вибудовують навколо нас кочовий світ.
В цьому новому світі все те, що встигає за потоками подій (відповідно, за потоками брендів, зливань і перепризначень), перемагає. Й, навпаки, все те, що чіпляється за місце, час, традиції — програє. А найкраще у цьому новому світі тим, хто планує, спрямовує та запускає потоки змін. Вони не просто переможці — вони суперпереможці, «ідеальні кочовики», лейтенанти хаосу.
Вони невидимі для споживачів теленовин і мешканців Інтернету. Їхню діяльність важко відслідкувати навіть втаємниченим і посвяченим. Вони розхитують світ за допомогою особливих інструментів. Коли їм це вдається, то простим звичайним «маленьким людям» кажуть, що сталися, мовляв, ніким не передбачені (жах який!) й ніким не очікувані (ну зовсім ніким) події. На мові фінансистів — стався приліт «чорного лебедя».
Насправді ж усі ці «лебеді» — повна фіґня. Стандартна дурілка для виборців і платників податків. Сучасний хаос реально впорядкованіший за порядок. В принципі, це навіть не хаос у звичайному розумінні, а особливий вид порядку, хитро замаскований під його відсутність. Десь «в лісі, лісі темному» є такий собі розплідник «чорних лебедів». Там їх вирощують і в певний час випускають на певну тему.
А далі стається те, що стається.
Ті, хто ставить завдання перед лейтенантами хаосу, сьогодні зацікавлені в тому, щоби глобальний перехід від епохи світового домінування США (ширше — Атлантичної цивілізації) до епохи світового домінування Китаю (ширше — Південно-східної Азії) відбувся повільно, за «м’якою схемою», без великої війни, катастрофічного обвалу фінансової системи та інших криз з довгостроковими наслідками. Вважається, що й сам Китай зацікавлений у цьому. Чому б ні?
Тому ніхто не допустить прильоту диких «чорних лебедів». Усі «лебеді» у найближчі півстоліття (а містики, не вдаючись до подробиць, кажуть — до 2071 року) будуть лише з розплідника.
Північний сусід ображений, що його не призначили одним із кураторів розплідника. Він намагається створити власний. Але з того замість лебедів поки що вилазять лише істоти, здалеку подібні до мух. Й більше дзижчать, ніж літають. Керування хаосом — справа не лише технологічна, але й спадкова. Якщо вчителів твоїх вчителів не було в переліках єгипетських жерців і тибетських лам — не варто пхатися зі свистком до симфонічного оркестру.
Здається, нині у лейтенантів хаосу все йде за планом. Вихід Британії з ЄС, який так засмутив чергових по офісу аналітиків, насправді є прорахованим кроком («лебедем» з розплідника) на шляху демонтування вавилонської споруди, критично не потрібної, за великим рахунком, нікому, окрім прошарків та громад з паразитарною настановою.
Уже 10 років тому всі бачили, що брюссельська бюрократія не здатна забезпечити махині ЄС компетентного менеджменту на шляху до нового укладу. ЄС майже не продукував проривних подій і концептів, повз у хвості структурних змін і турбувався лише добробутом. За 40 років ЄС не зміг створити ані відокремленої від НАТО інтегрованої системи безпеки, ані власного аналогу Кремнієвої долини, ані власного пілотованого космічного корабля. Його кордони діряві, його логістика неповоротка, його товари поступово втрачають ринки, а технічні й фінансові генії переселяються за океан.
Brexit не зруйнував ЄС. Він повернув Європу до реальності: хто не встигає, той програв.
З часом, як виглядає, зменшений ЄС стане тим, чим має стати — імперською орбітою Німеччини. Можливо, тоді «кочова» Європа вийде з ситої медитації над своїм культурним спадком і вразить світ чимось свіженьким. Але до цього лейтенантам хаосу ще працювати і працювати.
Володимир Єшкілєв
Comments are closed.