Погляд

Сьогодні ми лікуємо не хворобу, а її наслідки, – прикарпатський лікар-пульмонолог

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Уже третю хвилю пандемії пульмонолог Центру легеневих захворювань, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету Олександр Варунків працює на передовій боротьби з COVID-19.

Лікар зізнається: за весь час госпіталізував лише двох вакцинованих пацієнтів. Більшість тих, хто щепився від коронавірусу, хворобу переносять набагато легше. То чому люди не довіряють вакцинації, як довго нам доведеться жити з вірусом, чи загрожує COVID-19 курцям?  Про це Олександр Варунків розповів кореспондентові Укрінформу, пише Репортер.

– Ви сьогодні практикуєте в Івано-Франківському обласному Центрі легеневих захворювань, який приймає пацієнтів із коронавірусом. Яка там ситуація? Хворих багато?

– Для цих пацієнтів Центр відкрили три тижні тому, за тиждень були зайняті всі місця, а це 120 ліжок на двох поверхах. Коронавірус постійно мутує. Перша, друга і третя хвилі мають свої особливості. Тепер прибувають дуже важкі хворі. Інколи лікування – абсолютно безуспішне. Є випадки, після яких доводиться просто розводити руками. Їх небагато, але кожну втрату лікар переживає особисто. Я не можу сказати, що треба змінювати протоколи лікування. Думаю, доки не будуть знайдені ліки від коронавірусу, ситуація не зміниться. Сьогодні ми лікуємо не хворобу, а її наслідки. А це – пошкодження судин, легень, нервових волокон. Якщо ми почнемо лікувати причину COVID-19, якщо буде препарат, який зупинятиме активність вірусу на початковій стадії, лише тоді ми здолаємо недугу. В іншому випадку вірус далі мутуватиме, а ми перебігатимемо з хвилі у хвилю. Поки що лише масове щеплення може зменшити шляхи передачі вірусу, тому треба вакцинуватися.

– Інколи люди кажуть: треба робити не те, що каже лікар, а те, що він робить сам. Ви вакциновані?

Звичайно. Наша уся кафедра вакцинувалась однією з перших, як тільки вакцина стала доступною. Тоді я вже перехворів коронавірусом і після трьох місяців мав велику кількість антитіл. Але ми всі вирішили подати приклад людям, і я теж вакцинувався. Коли лікарі кажуть вакцинуватись, а самі ще чогось чекають, то в пацієнтів це викликає певні сумніви.

– А як людям розуміти тих лікарів, які не вакциновані?

– Я б уникав такого лікаря.

 У цій хвилі пандемії ми дізнались про штам «Дельта», ви помітили нові симптоми у хворих?

– В усі хвилі пандемії люди по-різному переносять коронавірус. Одні мали високу температуру, яку важко збити, інші відчували в тілі ломоту, втрачали нюх, смак. Багато людей скаржилися на сильний головний біль. У кожної людини коронавірус перебігає по-різному і виділити якісь ознаки для штаму «Дельта» поки що неможливо, штами перехрещуються і мутують. Нікуди не пропали й сезонні захворювання. Тому при перших таких ознаках треба звернутися до лікаря. У нас деякі люди роблять велику помилку – одразу біжать робити КТ (комп’ютерну томографію – авт.). Потім собі роблять тест на коронавірус, а вже потім ідуть до лікаря. А мають у таких випадках зробити все з точністю до навпаки: спочатку до лікаря, потім – тест, а тоді вже – за потреби – робити КТ, УЗД легень чи рентген.

– Як швидко коронавірус вражає легені?

– Якщо людина має високу температуру впродовж п’яти днів і не може її збити, потрібно обстежувати легені. У 95% таких випадків вони пошкоджені. Якщо температура висока, але збивається і не росте, тоді треба триматись порад сімейного лікаря і звертати увагу на повторне підвищення температури, збільшення частоти дихання. Людина може відчувати задуху – тоді треба міряти сатурацію. Але тепер на ринку є дуже багато дешевих пульсоксиметрів, та й люди не дуже вміють ними користуватись. Приклали на секунду прилад до пальця, побачили позначку 99 – і забирають його. А треба почекати кілька секунд, переміряти на кількох пальцях обох рук, щоб знати справжню сатурацію. Якщо сатурація нижче позначки 95, про це варто повідомити сімейному лікарю і тримати ситуацію на контролі. Буває, що коронавірус проходить безсимптомно і вражає легені, але це дужі рідкісні випадки. Переважно, якщо у людини немає симптоматики при вірусі, то враження легень буде незначним. Ще є одна велика помилка людей – у тому, що вони відразу при перших симптомах починають приймати антибіотики. Потім такий хворий приходить до лікаря і каже, що він три дні пив один антибіотик і ще два дні – інший, який порадив сусід чи родич. Тоді лікарю дуже важко визначити, якого ж спектру дії мають бути ліки, аби допомогти цій людині.

– Люди часто запитують, чи не розносять вони вірус у транспорті, поліклініці, коли з симптомами змушені йти до лікаря?

– Так побудована наша медична система. Багато людей працюють. Вони змушені йти до лікаря не лише за призначенням. Я теж свого часу отримав вказівку від сімейного прийти і відкрити лікарняний, попри те, що я теж лікар. З довідкою, яка підтверджує коронавірус, я змушений був це зробити. Тут є інше питання: а як сімейному лікарю перевірити, що ти справді хворий?

– Тоді як врегулювати цю систему?

– Думаю, з перших днів все ж не варто одразу бігти до лікаря. З ним треба комунікувати телефоном. Довідку про ПЛР-тест можна переслати, тим паче – всі вони мають QR-коди. Та й варто розвивати телемедицину. Бо коли в поліклініці на квадратний метр перебуває 50 людей, дотриматись усіх вимог індивідуальної гігієни нереально. Коли відчутні симптоми коронавірусу, можна самому собі зробити антигенний швидкий тест. У комплект входить щіточка, щоб узяти слиз із задньої стінки носоглотки, потім треба занурити її у пробірку з розчином і капнути на сам тест. Він чимось схожий на тест на вагітність. Якщо з’являться дві рисочки, це означає, що людина хвора. Інше питання, чи достатньо цього буде для лікаря і чи потрібне буде ще підтвердження ПЛР-тесту.

– Кого нині більше вражає вірус: літніх людей чи молодих?

– У нашій лікарні більше старших пацієнтів, але й молодих чимало. Значна більшість – не вакциновані. Ті, що мають щеплення, хворіють зазвичай легко і швидко виходять. За увесь час, що я працюю в лікарні, довелося госпіталізувати лише двох вакцинованих пацієнтів. При цьому один із них отримав тоді лише одне щеплення від коронавірусу. Так, на амбулаторному прийомі вакцинованих було багато, але їхній стан не вимагав лікування у медзакладі.

– Ви запитуєте таких пацієнтів, чому вони не вакцинуються?

– Бояться. Говорять про страх, бо читають різну інформацію – про вакцинацію для тотального контролю, смерть усіх від щеплення чи інші дурниці. Треба визнати, що у нас люди сьогодні нікому не довіряють. А тут ще й вакцину дали безкоштовно, і багато не можуть збагнути, що лікування від коронавірусу коштує десятки тисяч гривень, а вакцина – це зусилля держави, щоби вберегти людей і зекономити державні кошти. Є категоричні противники вакцинації, а є ті, що мають сумніви, тому їм треба пояснювати та переконувати. Ще є така думка, ніби вакцина не до кінця випробувана. Це теж помилкове твердження. Вона випробувана. Є вся інформація про це. Коли я слухаю все це, одразу запитую у людей: «Скільки ваших знайомих тяжко захворіли після вакцинації?» Тоді настає прозріння. А ті, хто вийшли з цієї недуги в лікарні, кажуть, що готові п’ять разів щепитись, лише б так ніколи не хворіти більше.

– Які наслідки вірусу спостерігають нині пульмонологи?

– Сьогодні усі лікарі говорять про постковідний синдром, або long-COVID. Думаю, перше буде правильніше. Так ось, у цей період у багатьох залишається слабкість. Люди тривалий час спостерігають постійну втому, тремор рук, головний біль, задуху, нервові розлади, панічні атаки, тривалий кашель. При великому ураженні легень часто формується легеневий фіброз. Тоді легенева тканина заміщується сполучною. Якщо з цим фіброзом вчасно звернутися до лікаря, можна досягти повного одужання, без втрати функцій легень і працездатності. Втім, коли люди хворіють рік і більше, тоді в легенях формуються незворотні зміни – і лікування вже не має сенсу. Рубцева тканина не заміниться нічим, тож людині доведеться звикати жити з постійною задухою, що найчастіше наростає при фізичних навантаженнях. Так, нині пульмонологи зайняті лікуванням коронавірусу, а не постковідного синдрому. Але людям варто вчасно шукати консультацію фахівця.

– Скільки часу люди відновлюються після коронавірусу?

– Дуже довго. Хтось – місяць, а хтось – і пів року. Ковідна пневмонія, як і звичайна, потребує лікування щонайменше упродовж двох тижнів. Але все це залежить від масиву вражених легень, від того, наскільки швидко звернулася людина за допомогою і чи отримала коректне лікування. Воно може тривати для одних хворих тиждень, а хтось місяцями лікує її й ще стільки ж часу потребує для реабілітації. Коронавірус небезпечний тим, що передбачити з самого початку, як триватиме лікування, нереально. Інколи лікування молодих людей із перших днів заходить у тупик, а часом бачиш у бабусі 87 років ковідну пневмонію, і її лікування за п’ять днів дає різку позитивну динаміку. Ця хвороба дуже непередбачувана.

– А як курці переносять коронавірус?

– Із самого початку пандемії ширилася думка, що, мовляв, курці хворіють на коронавірус менше. Насправді у курців, а тим більше зі стажем, розвивається хронічне обструктивне захворювання легень, ця недуга є серйозним фактором ризику для перебігу коронавірусу. Тому курити не варто. Курцям шкодить ще й хронічний бронхіт, який вони часто отримують від паління цигарок.

– Коли ви радите своїм невакцинованим пацієнтам щепитися після хвороби?

– Точно не одразу. Вважаю, вакцинуватись від коронавірусу можна за місяць після цієї хвороби. Протипоказом може бути лише реакція на будь-який із компонентів вакцини і гострий стан. Всі інші можуть щепитись. Але люди починають жалітись, що серце поболює, нирки тягнуть, тиск скаче та інше. Люди часто думають про можливі віддалені наслідки вакцини, а не про те, щоб допомогти собі на найближчу перспективу.

– Чи є поради, як обрати собі вакцину?

– Якщо збираєтесь у закордонні поїздки, то варто щепитися тією вакциною, яку визнають ті країни. У інших випадках варто розуміти, що коли йдуть на війну, не вибирають бронежилет. Тут головне, що він є і може захистити.

– Вакцинація, захисні маски. Як іще люди можуть протистояти цьому вірусу? Можливо, противірусні препарати?

– Таких, що діють саме на коронавірус, поки що в природі не існує. Інші противірусні є недоцільними для COVID-19. Думаю, нам треба звикнути жити з цим вірусом і, повторюсь, чекати на винайдення ліків проти нього. Зважаючи на публікації вчених, які я читаю, думаю, що до кінця року ми отримаємо такі препарати. Тоді лікування значно полегшиться. Як сьогодні вберегти себе? Дотримуватися дистанції, мити руки, дезінфікувати їх, уникати гучних святкувань. Тепер вони недоречні. Подивіться на європейців. Вони вакцинуються. Наша історія в Моршині теж підтверджує, що вакцини дієві. Так, щеплення не захищає на 100%, але перебіг хвороби полегшує. Якщо збільшити у країні кількість вакцинованих, це зменшить шляхи передачі й можливості для мутації вірусу. А це важливо, бо хвороба зовсім нова, їй лише два роки, і ми не знаємо, яких мутацій можна очікувати. Я не кажу, що треба жити в самоізоляції, але від зайвих контактів точно варто відмовитися.

– І варто утриматися від обіймів і рукостискань?

– Ну чому? Якщо після рукостискань не чухати носа, очей, то можна собі це дозволити. Але й люди мають розуміти: якщо вони відчувають симптоми коронавірусу, то не варто наражати на хворобу інших.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.