Хто знає, скільки води витече, якщо чистити зуби з відкритим краном? 18 літрів! А якою була найбільша водяна краплина? Скільки часу падав найдовший дощ?
Тематичні «водяні» уроки для франківських школярів придумали працівники водоканалу. «Репортер» теж побував на одному з них.
Ідея навчального проекту «Життя у кожній краплині» належить гендиректору КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Миколі Саєвичу. Це тематичні уроки для школярів молодших класів. Дітям викладають цікаві факти про воду і при цьому ненав’язливо пояснюють, що її треба берегти, економити.
За словами помічниці керівника водоканалу Ольги Кейван, проект придуманий давно, а от реалізувати його почали менше місяця тому.
«Такі уроки важливі, бо ми від найменшого віку виховуємо дбайливого споживача, – каже Ольга. – Знайомимо дітей з тим, що таке водні ресурси, чому необхідно їх економити та чому не можна засмічувати системи водовідведення».
Програму уроку працівники водоканалу розробляли самостійно. Заняття триває, як завжди у школі, 45 хвилин. Є тут і теорія, і багато практики, дослідів з водою, конкурсів і призів. Дітям подобається.
Подібні уроки вже провели у школі № 21 для п’ятикласників. А минулого тижня прийшли до учнів 4-А класу школи № 12.
…Дзвінок. Діти заходять до класу і вітаються з новими вчительками – Ольгою Кейван та Ольгою Петрів.
Нові виховательки знайомляться з дітками, розповідають про підприємство та його роботу, а потім починають урок. Все відбувається в ігровій формі. Школярі уважні та активні.
«Наша планета на 97,5 % складається з води, але прісної та доступної людям – лише 2,5 %, – розказує дітям новоспечена вчителька Ольга Кейван. – А чи знали ви, що коли ми чистимо зуби, відкриваємо кран та часто ловимо ґав, то за цей час може витікати намарно до 18 літрів води? Тому кран треба закривати або чистити зубки, набравши води у склянку. Під час п’ятихвилинного душу витікає 60 літрів води, а коли набираєте ванну – до 200».
Також школярикам роздають пам’ятки про те, як можна економити воду. Аби самі прочитали і батькам підказали. Про те, що сантехніка має бути справною. Про те, що через просте крапання з крану за добу втрачається до 24 літрів води. А якщо тато не відремонтує той кран протягом місяця, то заплатить додатково за 720 літрів.
Посуд краще мити не під проточною водою, а в посудинах. Також варто поставити розпилювач на крани. Овочі та фрукти треба мити в мисці, а потім тою водою можна підлити вазони у квартирі.
Після неважкої теорії починаються цікаві досліди з водою, конкурси та вікторини з призами.
«Сидить дід за подушками і стріляє галушками», – читає загадку Ольга Петрів. Ліс рук. «Град!» – кричать діти. Обидві вчительки за правильні відповіді роздають календарики.
«Коли небо нижче землі?» – ще одна загадка. Тихо. Нарешті якась дівчинка з другої парти несміло вимовляє: «Коли подивитись у воду». Правильно!
«Яке свято відзначають 22 березня у світі?» – питає Ольга Кейван. Це діти знають – День води.
«Яка найбільша крапля дощу була зафіксована, у скільки сантиметрів?» – продовжують вчительки. «П’ять сантиметрів, вісім, десять», – вигукують свої варіанти діти.
«Мало! Насправді – приблизно 94 сантиметри, – читає правильну відповідь Ольга Кейван. – Таку краплину зафіксували у США». Малюки на партах лінійками починають вимірювати, яка ж то мала бути велика крапля. Страшенно захоплені.
«А яким був найдовший дощ?» – питає Ольга Петрів. «Згідно зі Святим письмом, дощ тривав два роки», – з першої парти впевнено оголошує маленька Аня. «Молодець! – каже Ольга. – І за наукою, цей дощ безперервно лив два роки, але то було в Індії».
«А найбільша градина скільки може важити, як думаєте?» – ще одне запитання.
«Найбільша градина може важити три кілограми і може вбити слона», – сказав як відрізав малий Назарко. У класі сміх. Але найбільша градина насправді важила менше – два кілограми і два грами, зафіксували її в Бангладеші, слон при цьому не постраждав.
Ті 45 хвилин пролітають майже непомітно. Діти задоволені. А на завершення молоді веселі вчительки запрошують школярів на екскурсію – на водоочисні споруди в селі Чернієві. Кажуть, аби малюки на власні очі побачили та знали, яка у працівників «Водоекотехпрому» важка й відповідальна робота.
