Нещодавно в Івано-Франківську відбулась відкрита дискусія про свободу слова в Інтернеті та як вона пов’язана з безпекою держави. У заході взяли участь громадські активісти, експерти з інформаційних технологій, керівники інтернет-ресурсів.
Серед доповідачів – громадська діячка, блогер і волонтер, а також голова Івано-Франківської організації Української Галицької Партії (УГП) Наталія Сербин. Вона вважає, що українізація суспільства йде надто повільними кроками. Держава не хоче або не може ефективно справитись із цим завданням, тому їй мусить допомагати громадський сектор.
– Пані Наталю, як саме громада може долучитись до зміцнення безпеки держави?
– Активісти УГП створили дуже добру та дієву ініціативу «Геть від Москви». В її рамках робиться багато справ щодо українізації – і просвітництво, і реальні конкретні дії. Наприклад, складено чорний список закладів, де грає російська попса, проведено масштабну роботу щодо вилучення російського перекладу з українського паспорта, триває інформаційна кампанія щодо шкідливості російськомовних мультфільмів для діток тощо. Активісти «Геть від Москви» багато працюють і в напрямку українізації сайтів.
Ми часто купуємо різні речі через інтернет і просто не задумуємось над тим, що всі ці портали – російськомовні, вони навіть не мають української версії. Активісти «Геть від Москви» спершу звертаються до власників сайтів, а якщо треба, то і в суд. Маємо вже певні здобутки. Зокрема, сайт «Moyo» запроваджує українську версію. Зараз тривають переговори із мережею «Фокстрот», яка вже погодилась створити українську сторінку.
– Як держава контролює інтернет-ресурси щодо мовної політики?
– Є багато законів і рішень, прийнятих урядом, серед них і стосовно квот української мови на радіо, ТБ, і стосовно інформаційного простору. Але спостерігається така ситуація, що, поки людина не зреагує, не зверне увагу, контролюючі органи порушень не помічають. Так не має бути. Чомусь держава наразі не знайшла дієвих механізмів українізувати інформаційне життя країни.
Тому «Геть від Москви» і в цьому напрямку має достатньо роботи. Нещодавно презентували ініціативу в Києві. Ні для кого не секрет, що українська столиця насправді є дуже русифікованою, починаючи від державних установ. Це велика проблема. Але і в Києві є достатньо активістів, які готові працювати над її подоланням.
– Як ви ставитесь до блокування російських соцмереж та інших порталів?
– Добре, що політичної волі керівництва держави вистачило на прийняття такого непопулярного рішення. Хоч воно викликало різну реакцію у людей, це рішення – правильне. Боляче, що про інформаційну безпеку ми заговорили аж через три роки після початку війни. Якби задумались ще тоді, одразу, можливо, не було би такої болючої реакції суспільства. Навіть з тої точки зору, що українські бійці виставляють у російських соцмережах фото, як вони захищають Україну, важко припустити, що українці могли б відмовитись від російських соцмереж самостійно. Свідомість людей дуже заражена російською пропагандою. І якесь поетапне, лояльне «лікування» не дасть результату.
– Шокова терапія буде дієвіша?
– Досі шок у нашій країні відчували лише люди, яких безпосередньо торкнулась війна – ті, хто на фронті, їхні рідні, волонтери. Напевно, цей шок важко порівняти з шоком від того, що закрили Вконтакте. Тому не варто перейматись, що реакція частини суспільства на закриття російських соцмереж надто болюча. Це необхідна терапія на шляху до одужання.
Бо як ми будемо виховувати майбутнє покоління, коли дозволимо нашим дітям вільно користуватись російськими соцмережами. Російська пропаганда допоможе нам виховати повноцінну українську молодь? Я собі цього не уявляю.
– Які ще загрози в інформаційній сфері ви вбачаєте?
– На мою думку, в нас є набагато серйозніші проблеми в інформаційній сфері, ніж закриття якоїсь там російської соцмережі. Наприклад, зливання персональних даних, коли родини військовослужбовців починають шантажувати телефоном чи надсилати листи за адресою проживання. Чи стосовно журналістики – декотрі місцеві ЗМІ мають дуже кепський рівень об’єктивності. І це велике зло. І хто за це зло, за цю пропаганду, за наші з вами бюджетні кошти, має нести відповідальність? Якщо ми хочемо від влади більшого, ми повинні цього вимагати. І реагувати на будь-яке зло. Бо те, що ми обрали таку владу – це вже велике зло. Тому давайте обирати нормальну владу.
