За даними українських правозахисників, на сьогодні у полоні бойовиків на Донбасі перебувають 118 заручників. Це не лише українські бійці, а й цивільні.
Крім того, ніхто не може з точністю сказати, скільки політв’язнів утримується на території Росії. На жаль, попри всі Мінські домовленості, цих людей ніхто відпускати не поспішає, а ЄС вкотре висловлює стурбованість, пише Репортер.
Днями представники 20 громадських організацій України, які займаються правами людини на тимчасово окупованих територіях, побували у Брюсселі (Бельгія). На тій зустрічі була і Євгенія Бардяк, керівник івано-франківської обласної організації «Молода Просвіта», яка входить до коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
«Молода Просвіта» — єдина організація із Західної України, яка ввійшла в коаліцію, — розповідає Євгенія Бардяк. — Коаліція займається документуванням порушень прав людей, які були у полоні. У Брюсселі ми зустрілися з представниками Ради Європейського союзу та Європарламенту. В основному говорили про проблеми з якими стикаються українські бійці, про присутність російських військ на Донбасі та анексію Криму».
За її словами, наразі дуже важливо, аби міжнародні громадські організації могли вільно перетинати лінію розмежування, відслідковувати ситуацію в окупованих районах. Крім того, має бути представник європейців, який займатиметься моніторингом і періодично звітуватиме Раді ЄС, Європарламенту про порушення прав людини внаслідок російської агресії.
«Ще ми хочемо, аби Європа вимагала від Росії звільнити українських полонених та політичних в’язнів. Ми знаємо, що досі бойовики незаконно утримують понад сотню людей, — говорить Бардяк. — Крім того, є ймовірність, що ті, хто катував наших військових, знущався над мирними жителями, можуть потрапити під амністію та уникнути покарання. Ми не можемо цього допустити!».
Натомість, європейці кажуть, що під час двосторонніх зустрічей з Росією вони постійно озвучують «занепокоєння щодо недотримання Мінських домовленостей». Крім того, Росія визнала паспорти самопроголошених ЛНР та ДНР, а це відтерміновує вирішення конфлікту.
«Думаю, що має відбутися зміна формату правозахисного діалогу, бо країна, де масово арештовують учасників мирних акцій (Білорусь — Авт.) не може виступати майданчиком для переговорів, — говорить Бардяк. — Крім того, громадські організації мають грати активну роль у процесі реформування нашої країни. У ЄС вже є практика, коли прийняття відповідних законів відбувається тільки після консультації з неурядовими організаціями, які достеменно вивчають питання і вносять свої правки».
Також під час зустрічі піднімалося «мовне питання» жителів Донбасу. Оскільки в Європі побутує думка, що саме воно стало причиною збройного конфлікту.
«Ми надали факти того, що ще задовго до окупації у навчальних закладах східних регіонів працювали російськомовні школи, — говорить Євгенія Бардяк. — Більше того, зараз у ці школи постачають тільки російські підручники, в яких події, що відбулися на нинішній території України, представлені відповідно».
Бардяк переконана, що під час таких зустрічей громадські організації вчергове привертають увагу світової спільноти до збройного конфлікту в Україні. Адже закордоном багатьом здається, що у нас уже все гаразд, бо активно працює російська пропаганда. Тож в такий спосіб представники ЄС отримують додаткову інформацію, яку можуть озвучити вже серед своїх колег і пролобіювати інтереси українців на міжнародному рівні.
Comments are closed.