Гроші, які ходять за пацієнтом, червоні, сині та зелені пакети, госпітальні округи і Національні служба здоров’я. В Україні намагаються впровадити медичну реформу. Іде, м’яко кажучи, важко. Як же має виглядати нова медицина і кому ж вона так сильно не подобається?
Пацієнт швидше мертвий
З тим, що нашу медицину потрібно змінювати, можуть не погодитися хіба ті, хто ніколи з нею не стикався. Бо наша медицина – це дорого і не факт, що поможе.
Ось трохи цифр. За підрахунками МОЗ, внесок середньостатистичного українського домогосподарства у 2016 році на охорону здоров’я становив 4580 грн (це в основному з ПДВ та акцизів, які платять усі). 640 тисяч українських домогосподарств щороку роблять разом внесок на 3 млрд грн. А коли хтось із них потрапляє в лікарню, то мусить купувати навіть вату і спирт.
Ще трохи цифр – за даними ВООЗ, щороку помирає щонайменше 136 тисяч українців, яких можна було б врятувати.
Про те, що зміни потрібні, говорять чи не всі роки Незалежності. Наразі наша медицина працює системою, яку придумав ще радянський академік Микола Семашко – коли бюджет фінансує медзаклади за кількістю ліжок і квадратних метрів інфраструктури.
За реформу взялися активно одразу після революції 2014. МОЗ тоді очолив Олександр Квіташвілі, він перелічував основи нової концепції – гроші мають виділятися на пацієнта, а не на ліжко-місце, пацієнт може вибрати собі лікаря, а медицина мусить стати страховою.
Час ішов, міністри змінювалися, і от 10 квітня МОЗ, яке зараз очолює Уляна Супрун, зареєструвало у ВР чотири проекти законів. Основний з них під номером № 6327 – «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Його називають ключовим для старту нової медицини в Україні.
Як воно працює
Гроші ходять за пацієнтом: Цей проект змінює головне – систему фінансування. Держава починає прямі виплати лікарням та приватним практикам за конкретні медичні випадки.
Гарантований пакет: Усі лікарські послуги й ліки в Україні будуть помарковані трьома кольорами. Зелений список держава оплатить на 100 %. Сюди входить екстрена допомога (коли є загроза життю), первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) та паліативна допомога (останні дні життя).
Послуги з синього списку ідуть по співоплаті – частину заплатить держава, а частину пацієнт. Сюди входить діагностика, лікування в стаціонарі, послуги спеціалістів і т. д. При чому, що тарифи єдині для всіх громадян, приймає будь-яка лікарня в системі (хоч державна, хоч приватна), а співоплату вносять легально через касу лікарні.
І червоний список – держава не дасть нічого за естетичну медицину, дорослу стоматологію, за звернення без направлення лікаря та ліки з недоведеною ефективністю.
Кожного року до 15 вересня має бути прийнятий «державний гарантований пакет», тобто повний перелік ліків і послуг за цими трьома списками.
Плюс – один із проектів законів, які є у ВР, стосується учасників АТО, за ним держава 100 % оплачує лікування бойової травми та її наслідків.
Зменшити свою частку: Як не крути, а виглядає, що при більш-менш серйозному захворюванні таки доведеться заплатити. Офіційно, в касу. В МОЗ продумали і варіанти, як пацієнтові зменшити свою частку.
Необхідно вчасно звертатися до сімейного лікаря та виконувати всі його рекомендації. Тоді співоплата за ліки та спецпроцедури буде мінімальною. Соціально незахищені родини зможуть отримати адресну допомогу через окремі соціальні програми. Також буде можливість придбати додатковий поліс добровільного медстрахування.
Національна служба здоров’я: Це державна фінансова інституція, котру ще мають створити. Саме НСЗУ складатиме зелені, сині й червоні списки, рахуватиме тарифи, укладатиме договори з лікарнями і платитиме їм. І ще раз повторимося – немає значення, лікарня державна, комунальна чи приватна.
Тарифи і протоколи: У новій системі впроваджуються європейські протоколи. І лиш за лікарську послугу, надану за таким протоколом, заплатить НСЗУ. Кажуть, так із медицини намагаються викорінити «фуфломіцини» – непотрібні, але дорогі ліки, які часто приписують лікарі. Плюс, важливо, що тарифи, які оплачує НСЗУ, і тарифи співоплати є однаковими для всіх – офіційними, відкритими та відомими заздалегідь.
Автономія лікарень: У травні набрав чинності закон, який надає медзакладам фінансову автономію. Там прописаний їх перехід від бюджетних установ до некомерційних та неприбуткових підприємств. Є й можливість офіційно отримувати плату за надану меддопомогу з різних джерел – держбюджет, страхові компанії, пацієнти і т д. Благодійні внески мусять закінчитися.
Госпітальні округи: Ще один з елементів змін. Процес уже стартував. Округи створюють для впорядкування медзакладів, які надають спеціалізовану допомогу. В кожному окрузі буде принаймні одна лікарня інтенсивного лікування. Відстань до цієї лікарні має бути такою, щоб людина змогла доїхати туди максимум за годину. Щодо інших лікарень, то їхню долю вирішує місцева влада. Замість малопотужних будуть створені інші – центри реабілітації для тисяч учасників АТО, діагностичні центри, хоспіси тощо. При цьому кращих ще підсилять технікою та кадрами.
За межею дедлайну
Розпочати виплати за новим принципом на первинній ланці (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) в МОЗ планували уже з липня цього року. При умові, що проект проголосують на сесії 16 травня. В.о. міністра Уляна Супрун не раз наголошувала – реформа має дедлайн, останню дату – якщо не проголосувати за неї на цій сесії, то це відкине її повну реалізацію на 4-5 років. МОЗ просто не встигне зібрати достатньо даних до ухвалення бюджету на 2018 рік, а потім підуть вибори, а під час них політики не здатні на такі непопулярні кроки, як впровадження плати за медицину.
Та ж Супрун акцентувала: у реформи є повно очевидних противників – «фармацевтичних лобістів та несумлінних дистриб’юторів, функціонерів, які утримували стіни й ліжка, депутатів, які не хочуть робити непопулярні кроки».
Плюс до всього, ні для кого не таємниця, що між керівництвом МОЗ в лиці Уляни Супрун і профільним парламентським комітетом в лиці Ольги Богомолець та її заступника Олега Мусія є неабиякий конфлікт. І той же Мусій навіть подав свої альтернативні проекти законів.
У підсумку, попри всі МОЗівські застереження про дедлайн, минулого тижня медичні закони навіть не внесли в порядок денний сесії. Реформа зависла.
Коли зрушиться з місця – можна хіба гадати. Разом з тим у Фейсбуці розгорілася потужна масштабна кампанія – під хештегом #вийтивплюс (плюс тривалості життя і якості лікування) відомі українці виступають на підтримку реформи. А решта просто чекає.
Comments are closed.