На початку 2000-х у нас було супермодним усе з приставкою «євро» – ремонти, будматеріали, кафе, магазини, харчі та одяг. Нині можна сказати, що це була така собі первинна побутова євроінтеграція. У такий спосіб ми звикали з самою думкою про можливість бути частиною ЄС, пише Максим Карпаш у Репортері.
Далі були Євромайдан, Революція Гідності – це все про наш європейський вибір. Потім почалися масові поїздки у країни ЄС. Тоді до багатьох доходило усвідомлення того, що ми завжди трошки відстаємо від європейців у плані стандартів. Це проявляється у багато чому. Наш п’ятизірковий готель відповідає тризірковому європейському, а наші «євровікна» не мали б продаватися у них взагалі. І так далі, практично в усьому. Як на мене, це нормально, адже ми знаємо, до чого прагнути та що ще зробити.
Цю гонитву за все новими стандартами ЄС мені нагадали перші відгуки тих, хто обміняв старі лампи-жарівки на LED. Справа в тому, що на обмін у нас дають лампи з низькими класами енергоефективності (G, F, E). Нагадую, міняють безкоштовно. Багато відразу пишуть про «зраду», адже ми звикли до класів А, А+ та інших на маркуванні електротоварів. Що ж насправді?
Читайте Максим Карпаш: До землетрусу можна лише підготуватись
Справа в тому, що від 2015 року в нас діє Технічний регламент енергетичного маркування електричних ламп та світильників. А він, у свою чергу, має за основу аналогічну Директиву Європейської Комісії від 2012 року. Так от, в ЄС у 2021 році оновили свою Директиву, суттєво підвищивши вимоги до енергоефективності ламп та світильників. І вийшло, що багато виготовлених в ЄС ламп або не відповідали новим вимогам (заборонені до реалізації), або відповідають найнижчим із них. Тому, як альтернативу утилізації, ЄС прийняв оптимальне рішення – передати Україні 50 млн LED-ламп такого рівня. Умова проста – обмін на старі жарівки задля зменшення їх використання в Україні. І ось чому.
Кожна лампа видає світло, потік якого в техніці оцінюється в люменах. Уявімо жарівку (лампу розжарювання) потужністю 60 Вт. Вона видає 710 люменів, по 11,8 Лм на кожен 1 Вт спожитої енергії. Для тих LED з ЄС, які видають на обмін у нас, світловий потік становить 806 Лм за 9,7 Вт (83 Лм/Вт) – у сім разів вище.
Ті LED-лампи, які продаються в наших торгових мережах, типово можуть споживати 10 Вт, видавати до 800-1000 Лм із питомим показником енергоефективності у межах (80-100 Лм/Вт) і мати маркування на рівні А чи навіть вище. Тобто, наш клас А сьогодні щодо ламп може відповідати сучасним класам G (найнижчому) чи F в Європі. Пам’ятаєте, ми на разі трішки відстаємо?
Читайте Максим Карпаш: Тест на паляницю для вишів України
За даними сайтів торгових мереж в ЄС, роздрібна вартість ламп, які передають українцям на обмін, становить у них від 4 євро для ламп з вузьким цоколем Е14 аж до 11 євро для ламп з дистанційним керуванням з цоколем Е27. Отже, сумарна вартість п’яти ламп може сягати понад 50 євро – понад 2000 грн за поточним курсом.
У підсумку маємо фантастичну можливість підвищити власну енергоефективність – утримати чи підвищити власний рівень комфорту, водночас знизити енергоспоживання й полегшити стан справ у нашій енергосистемі.
Ключовим питанням залишається утилізація жарівок, бо не дуже зрозуміло, що з ними робитимуть. Як на мене, найкраще ними щось опалювати – до 95% спожитої енергії вони віддають у вигляді тепла. Маємо до чого прагнути, словом.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
