Щойно відгомоніли новорічні святкування, галичани взялися до підготовки до Різдва Христового. Такий же режим спостерігаю у частині своєї рідні. Частині, тому що маю радість жити у міжконфесійній родині. Якщо Великдень у певні роки ще може випасти на один день для обох конфесій, то Різдво наразі роз’єднане на 13 днів.
Ми у родині почали, чи радше відновили, святкування 25 грудня понад 15 років тому, і вже тоді я розібрався, наскільки зміг, у цих «нестиковках». Думаю, не всі читачі знають кілька особливих фактів про Різдво, пише Репортер.
Обидві конфесії святкують 25 грудня. Просто християни усіх конфесій, крім чотирьох, роблять це за новоюліанським календарем, який до 2800 року точно співпаде з григоріанським (цивільним). Чотири згадані конфесії – Російська, Сербська та Українська православні та Українська греко-католицька Церкви. Висновки робіть самі. Крім того, слід згадати, що більшість православних церков у Польщі, Румунії, Греції та Болгарії також святкують Різдво 25 грудня.
Юліанський церковний календар, яким послуговуються вже згадані чотири конфесії, не відповідає астрономічному. На практиці це означає, що наступні покоління з 2100 року будуть змушені святкувати усі так звані «нерухомі» свята на один день пізніше: Різдво припаде на 8 січня, Благовіщення – 8 квітня, Івана – 8 липня, а діти чекатимуть на Святого Миколая до 20 грудня. Такі зміщення на день ставатимуться також у 2200, 2300, 2500 і кожного наступного столітнього року, який не ділиться на 400 цілим числом. І тут стає зрозуміло, що принаймні в українців перехід має відбутися не пізніше, як за 80 років. Історично такий перехід був прерогативою влади офіційної, а не церковної. Самотужки вони свої канони змінювати не схильні.
Читайте: Максим Карпаш: Рік викликів і цінностей
Звертаючись до нашого родинного досвіду, скажу, що святкувати Різдво двічі – дуже хороша практика. Від моменту запровадження у 2017 році 25 грудня як офіційного вихідного дня кількість тих, хто святкує Різдво і в цей день, за моїми спостереженнями, постійно зростає.
Різдвяні свята два рази – це подвійна радість від родинного спілкування, культурних і релігійних практик, різних гастрономічних традицій. Про останні – не секрет, що католицький обряд не завжди передбачає жорсткої кількості 12 страв на святковому столі. І перелік «різдвяних» страв залежно від країни сильно відрізняється.
В Іспанії, до прикладу, готують сирні кульки, креветки, різні рибні делікатеси. В Австрії – це фарширована гуска, смажений короп і випічка. А от у Швеції подають Різдвяну шинку, свинячі ковбаски, суміш з яєць та анчоусів, багато страв з оселедця. Загалом в інтернеті можна знайти багато кулінарного натхнення…
У ці дні часто чую від знайомих риторичне запитання про те, коли ж ми будемо святкувати з «усім світом». Для мене відповідь проста – ми вже давно це робимо і нам не треба для цього вказівки від якогось начальника. Хоча наша держава вже і це для нас зробила, залишилось тільки більшості українців зробити свій вибір.
У будь-якому разі – усім веселого Різдва!
