Оприлюднений недавно президентський рейтинг Порошенка не дуже й здивував українців – ми вже звикли, що кожен наш Президент щороку лише втрачає підтримку, а після відставки навряд чи хтось згадає його незлим тихим.
Так було з усіма: Кравчуком, Кучмою, Ющенком, Януковичем (який узагалі не досидів до кінця повноважень), а тепер історія повторюється з Петром Порошенком, який за рік до виборів уже ризикує не потрапити навіть у другий тур, пише Андрій Любка у своїй черговій колонці на порталі “Збруч”.
Парадоксом залишається те, що в порівнянні з 90-ми роками Україна зробила гігантський стрибок уперед – і рівень життя покращився, і держава вже не бандитська, і все навколо стало значно нормальнішим, але вдячності за це ніхто з політиків (та й держава загалом) не дочекався. Не сперечайтеся, просто пригадайте 93-й рік і озирніться навколо нині – все ж очевидно.
У контексті порівнянь різних наших президентів особливо виділяється Петро Порошенко – бо він за чотири роки у владі справді зробив дуже багато в різних сферах, але народ цього, як бачимо по різних соціологіях, не оцінив.
Читайте: Андрій Любка: Цибуля – 5 грн, лук – 10
У нас є нова поліція, безвіз, досить успішна декомунізація, відбуваються глибинні освітня й медична реформи, у нас тепер одна з найкращих армій у Європі, електронне декларування й прозора система держзакупівель, у нас з’явився якісний український кінематограф і державний захист української мови, у нас почалися процеси об’єднання Церкви, але навіть усе це вкупі не може переконати українського обивателя поставив галочку в бюлетені навпроти прізвища чинного Президента.
І річ не в любому другові Грановському чи «скромному» відпочинку на Мальдівах, не в непроданому бізнесі і не в плівках якогось підкованого олігарха. Проблема в тому, що Петро Олексійович Порошенко на посту Президента України реалізовує порядок денний учорашнього дня.
Єдина помісна Церква, декомунізація, українізація, зближення з Європою – вам воно нічого не нагадує? Хіба не з цими ідеями ми чіпляли на одяг помаранчеві стрічки й виходили слухати музику на Майдані Незалежності?
Читайте: Андрій Любка: Зима таки має сенс
Значною мірою Петро Порошенко реалізовує програму й обіцянки свого кума Віктора Ющенка, порядок денний, якому вже чотирнадцять років. Іншими словами кажучи, Петро Олексійович спокутує невиконані обіцянки Віктора Андрійовича.
Логічно це пояснити важко, бо цо ма пєрнік до вятрака, але люди й не голосують логічно. Щоб нарощувати рейтинг, Порошенкові треба працювати за двох президентів, виконувати нездійснене іншими гарантами в минулому і робити власні кроки в майбутнє.
Виборців не особливо колише, що питаннями єдиної Церкви опікувався Ющенко, що це він скасовував візовий режим для громадян ЄС і США, сподіваючись взамін отримати безвіз для українців, що це він розпочав відкриття архівів і декомунізацію, але реальні результати показав саме Порошенко. Провина за невиконані обіцянки лежить на всіх президентах, вона покладена на весь політичний клас, і навіть якщо ти справді президент-реформатор – ніхто цього належним чином не оцінить, бо ти несеш хрест і всіх своїх попередників.
Читайте: Андрій Любка. До якого патріархату належав Ісус?
Поки Порошенко не виконає обіцянки Ющенка, він не зможе по-справжньому взятися за власний список справ. Бо порядок денний завтрашнього дня в країні, яка ще не виконала вчорашні завдання, виглядає настільки ж гротескно, як і гіперлуп у місті, де їздять маршрутки з фіранками й іконостасами.
Comments are closed.