Знай наших!

За вікном — майже весна. І тут же закипіли обмінні процеси в людському організмі. Засяяли очі та навіть кисню, здається, можна вдихнути удвічі більше!

Спортсмени також відчувають ці процеси. Можливо, ще гостріше. Бо в них через фізичні навантаження гормональний рівень завжди вищий. Тому з приходом весни втримати цей табун гормонів дуже важко.

Сьогодні — ще про одну знакову постать для нашого краю, заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики Сергія Осовича (чемпіон Європи 1991 року серед юніорів, переможець Кубка Європи 1994, срібний призер чемпіонату Європи 1994, четверте місце на Олімпіаді в Атланті, чемпіон Європи 1998 та чемпіон Австрії 2005).

Рекорди Осовича вражають і сьогодні: 10,04 сек. на стомет­рівці, 20,40 (рекорд України для залів) на 200 м. Крім того, він був переможцем багатьох етапів Гран-прі та одним із небагатьох, хто міг справді конкурувати з темношкірими атлетами. Знаковим у його кар’єрі був 1998 рік. Тоді Сергій не програв жодного старту. У березні 1998‑го в іспанському місті Валенсія відбувався чемпіонат Європи у закритих приміщеннях. Легкоатлетична арена в середині велотреку нагадувала арену для кориди. Запальні іспанці вболівали за всіх, хто демонстрував високі результати.

Україну представляла делегація із 24 спорт­сменів. Сергій змагався у спринті на 200 м. І вже з перших кіл відбору було видно, що він лідер. Потужний старт, розгін по прямій, вхід у віраж і спокійний, без напруги, фініш. Він беріг сили до фіналу. Фінал відбувався в перед­останній день чемпіонату, і всі, хто вже виступив, були на трибуні. Старт для Осовича був вдалим, на виході з віражу після перших 50 м він уже вигравав у всіх 2 м. Пряма, другий віраж — і фініш на повну потужність з піднятими догори руками. Є новий рекорд України на 200 м і золото чемпіонату Європи! Я дав йому прапор і він під оплески трибун зробив коло пошани.

Для України Сергій це зробив вдруге — після харків’янина Миколи Розгонова здобув золото з рекордом України.

А потім була смуга невдач. Автокатастрофа, довге відновлення та практично забуття як спорт­смена. Виключення зі збірної, зняття стипендії саме тоді, коли гроші були вкрай необхідні. Зневірившись у своїй необхідності для збірної, Сергій у 2003 році виїхав до Австрії. І вже у 2005 році став чемпіоном цієї країни в бігу на 100 м і бронзовим призером Кубка Європи в естафеті 4 х 100 м у складі її збірної. У 33 роки Сергій втомився бігати спринт, і йому запропонували посаду головного тренера молодіжної збірної Австрії. Через рік він з нею виграє європейське срібло. А ще працює викладачем у гімназії. Шанований, потрібний і успішний. Там, але не тут, на жаль….

Ми бачилися з ним у Відні, де Сергій з дружиною й трьома дітьми живе серед троянд та історичних пам’яток. Його дружина Світлана поділилася сек­ретами здорових сніданків для чоловіка-спортсмена.

Вам, певно, це буде цікаво.

Сік із цитрусових + чорний хліб

Таке поєднання смачного і корисного надасть сили та зарядить енергією на весь день. Сік грейп­фрута та апельсина дасть денну норму вітаміну С, а хліб із муки грубого помолу — вітаміни групи В, клітковину й залізо.

Помідори + перець

Неперевершений смак цього коктейлю з болгарського перцю та свіжих томатів очистить організм від шлаків і покращить травлення.

Йогурт + вівсяні пластівці

Йогурт містить необхідні організму білки, які засвоюються краще ніж ті, що в молоці. А якщо додати вівсяні пластівці, то збагатимо його вітамінами групи В. Такий сніданок не тільки очистить кишечник, а й позбавить відчуття голоду на чотири години.

Лимон + м’ясо

При приготуванні м’яса зав­жди додавайте трохи лимонного соку. Це допоможе організму швидше перетравити та засвоїти жирну їжу.

На перший погляд ці поради можуть здатися примітивними, але, дотримуючись їх, ви відчуєте полегшення для шлунка та легкість руху.

Смачного!