Уже півроку в обласному центрі працює комунальне підприємство «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр». Створене воно для контролю та обліку зовнішньої реклами в місті. Про те, як це відбувається, розповідає директор центру Вікторія Шахоріна.
– Пані Вікторія, що робите з конструкціями, які не мають дозволів?
– Демонтовуємо, таких багато. Великі конструкції – білборди, сітілайти, великі банери на стінах переважно мають дозволи. А все, що менше шести квадратів, – дозволи тільки в одиниць. У нас є відділ контролю, який щодня їздить і фотографує. Далі – попереджує підприємців, щоб вони демонтували. Якщо вони не виконують це упродовж відповідного терміну, то ми демонтовуємо самі.
– Як вони реагують під час демонтажу?
– По-різному. Дехто заявляв, що це не їхня реклама, мовляв, ці конструкції встановили якісь психічно хворі, а не вони. Це при тому, що усі контактні телефони і назва підприємства належали саме їм. До речі, власники конструкцій з’являються лише на демонтаж. Буває, що приїжджають бригади людей і розказують, що таке життя. Спершу просять, потім щось пропонують, потім починають телефонувати – різним службам, силовим структурам – в кого де є знайомі. Врешті погрожують та їдуть геть.
– Як ви реагуєте на погрози?
– На мене це не діє. Більшість вже переконалась: ніщо не змусить мене «не бачити» порушення. Є три основних риси, за які я дякую своїм батькам та які є вирішальними у моєму житті. Це: відповідальність, принциповість та честь мого імені. Саме тому єдиним можливим варіантом для власників незаконних конструкцій є зробити все відповідно до закону. Адже ця процедура ані складна, ані затратна. Узаконити конструкцію легко – треба лише подати документи, щоб виконком дав дозвіл.
– Скільки коштує дозвіл?
– Сам дозвіл надається безкоштовно, а плата – за розміщення. Після подання заяви на розміщення відбувається встановлення пріоритету. Тобто на це місце більше ніхто не може претендувати. З моменту встановлення пріоритету підприємцю дається три місяці на те, щоб він погодив конструкцію у певних структурах. Потім ставиться конструкція. Під час пріоритету людина платить 25 % від вартості місця, з моменту встановлення – усі 100 %. За білборд – 459‑673 грн., за сітілайт – 132‑154 грн. щомісяця.
– Ви штрафуєте підприємців за незаконну рекламу?
– Ні. Але ми ініціюватимемо проект рішення виконавчого комітету, щоб інспекція з благоустрою мала право це робити. Також плануємо запровадити штрафи за обдерті, брудні конструкції.
– Після цього почали звертатися, щоб узаконити рекламу, чи ні?
– Ми чекали, що буде реакція. Проте, ніхто не звертався. Це тепер уже, за плітками та даними від конкурентів, ми знаємо пріз-вища усіх власників… Відтак по одній конструкції кожного із них починаємо демонтувати. У когось є п’ять, у когось – три, а недавно ми демонтували один із білбордів мережі, яка має 16 конструкцій. Після цього вони звернулися із заявою, що хочуть усе оформити. Звісно, зобов’яжемо оплатити розміщення за той час, відколи діє рішення виконкому – з 1 січня 2010 року. А потім на розгляд виконкому винесуть рішення про те, щоб їм дати дозвіл. Думаю, виконком не заперечуватиме.
– А що з пам’ятками архітектури, реклама на них заборонена чи не так?
– Заборонена. Пам’яток в Івано-Франківську є приблизно 400. Ми намагаємося зараз попереджати людей, щоб зняли рекламу.
– Що із надписом «Київстар» на вокзалі? Це ж теж пам’ятка архітектури…
– Це цікаве питання, воно хвилює всіх. Законодавство говорить, що усі будівлі, які належать до транспорту, місту не підпорядковуються. Закон трактує цю вивіску як рекламу на транспорті. Тож органи місцевого самоврядування втручатися не можуть.
– Тобто нічого не зміниться?
– Ми активно спілкуємося із Львівською залізницею. Вони стверджують, що все погоджено з Міністерством транспорту та органом культурної спадщини ОДА. «Київстар» розмістив рекламу на вокзалах по цілій Україні. Правда, в інших хоч назва міста є. Тому ми будемо наполягати, щоб вони встановили ще й значно більший напис «Івано-Франківськ».
– Вивіски теж контролюєте?
– Це – окрема тема, щодо них ми лише розробляємо положення. Там будуть передбачені умови і розміри. Бо не може бути вивіска, яка б заліплювала цілий фасад. Я розумію, що вони привертають увагу, але з точки зору візуального сприйняття міста, це погано. Окрім цього, вивіски повинні мати менше інформації: тільки назву, вид установи і розпорядок роботи. А не всі можливі телефони.
– Підприємцям доведеться переробляти вивіски, вас погано сприйматимуть. Ви до цього готові?
– Нас і так сприймають погано. Бо робимо все чесно і прозоро – немає ані своїх, ані чужих. Підприємці мали можливість до 2010 року робити все, як хочуть і що хочуть, і в окремих випадках все почало доходити до абсурду. Це на відміну від інших міст, де вже працюють аналогічні підприємства, які здійснюють контроль за рекламою. Подивитися хоча б на Львів – там такого нема. Я живу тут тільки третій рік і від Івано-Франківська я в захваті, проте впевнена, що в історичній частині міста основні візуальні плями мають бути архітектурними. А коли вони рекламні і без смаку, то це навіть нелогічно. Бо реклама навіть відштовхує, а не спонукає відвідати заклад.
Час «базарного» ведення бізнесу пройшов, настала пора цивілізованого, зваженого підходу до всіх деталей, особливо до реклами та вивіски, яка є візитівкою та обличчям не тільки закладу, але й власника.
– Робитимете в Івано-Франківську щось нове?
– Обов’язково, проектів є кілька. Ми запланували в центрі міста встановлювати невеликі конструкції з підсвіткою, де буде зображена якась пам’ятка архітектури з коротким описом. Бо знаю зі свого досвіду, що дізнатись, які пам’ятки є в місті, дуже складно. А це має бути скрізь, ми повинні зробити все для того, щоб кожен гість отримав якомога більше інформації. Бо місто дуже гарне, його потрібно показувати, ним потрібно пишатися.
